І. Організаційний момент . Емоційне забарвлення уроку . Створення позитивного настрою (побажання гарного настрою та успішної роботи на уроках).
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчальної діяльності .
Сьогодні ми з вами відкриваємо надзвичайно цікаву сторінку світової історії та культури – добу Середньовіччя. Ви вже знайомилися з цією епохою на уроках історії. Що ж таке Середньовіччя? Тисячоліття, що відділяє Давній світ від Нового часу в історії людської цивілізації, називають Середніми віками. Цей термін ввели італійські гуманісти на межі 15 і 16 ст., вважаючи Середньовіччя часом глибокого культурного занепаду. Це часи жорстокої інквізиції та хрестових походів. Але Середні віки – важливий етап у становленні світової культури, саме вони стали підґрунтям для розвитку самобутніх культур Заходу і Сходу. Середньовічна культура подарувала людству справжні шедеври архітектури, живопису, літератури.
- Часто до терміна «Середньовіччя» додають епітет «темне». Чи доречний тут цей епітет?
+Сьогоднішній урок мені хочеться провести у формі подорожі. І хоч ця прогулянка буде умовною, символічною, але в ній пройдемо справжні сходинки, що ведуть до вміння творчо мислити, аналізувати, здобувати нові знання, формувати особисту думку.
Сходства: В обоих произведениях говорится о том, что князю Олегу суждено умереть, и как бы он не хотел этого, смерть все равно достигла его. Оба произведения указывают на исторический факт.
Различия: Различия в том, что летопись написана непривычным для нас старым языком, в котором множество слов сейчас не употребляются, а Пушкин написал более понятным языком. Также, в летописи показано, что князь Олег радуется, что избежал смерти, и самоуверенно наступает на череп коня. Пушкин же описал, что князь Олег с печалью смотрел на череп своего верного коня, который ни раз выручал его на поле боя.
Больше добавить ничего не могу.
Объяснение:
Життя не щадить Тев’є та його дочок. Помирає дружина Тев’є Голда. А в довершення усіх злиднів євреїв виселяють за царським указом з їх рідного села, за «межі осідлості». Тев’є має сім гарних, працьовитих, розумних дочок. По-різному склалися їхні долі. Старша Цейтл, не бажаючи пов’язати свою долю зі старим заможним м’ясником Лейзером-Вольфом, одружується з бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухот. Інша дочка Тев’є — Годл закохується в революціонера Перчика і вирушає разом з ним на заслання у Сибір. Хава, порушивши заповіти батьків, виходить заміж за неєврея, писаря Федька, та приймає християнство. За традиційними юдейськими уявленнями, така дочка вважалася померлою і за нею мали справляти траур. Але на самоті Тев’є спадає думка: «А що таке єврей і не єврей? І навіщо Бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і тих, і інших, то чому вони мають бути отакі роз’єднані, чому повинні ненавидіти один одного?..» Дочка Шпринця, закохавшись у багатого, але нікчемного і самозакоханого Арончика, втопилася, вражена його віроломством. Трагічно складається і доля сумирної Бейлки, яка виходить заміж за нелюбого багатія, аби забезпечити батькові старість.
Объяснение: