сам царь берендей символизирует народную мудрость. он прожил на свете немало, поэтому знает многое. царь беспокоится о своем народе, ему кажется, что в сердцах людей появляется что-то недоброе:
в сердцах людей заметил я остуду
немалую; горячности любовной
не вижу я давно у берендеев.
исчезло в них служенье красоте;
не вижу я у молодежи взоров,
увлажненных чарующею страстью;
не вижу дев задумчивых, глубоко
вздыхающих. на глазках с поволокой
возвышенной тоски любовной нет,
а видятся совсем другие страсти:
тщеславие, к чужим зависть
и прочее.
о каких ценностях думает царь берендей? его не беспокоят деньги и власть. он заботится о сердцах и душах своих подданных.
голили козаки чисто лоб і голову, а чуб закручували по-молодецьки. вбиралися у шаровари, сорочку, шкапові чоботи. з собою мали пістоль, рушницю та шаблю.
хоч мали козаки запальну вдачу, та в усьому слухали старших та ватажків. «не скачи у воду, як не знаєш броду».
кого вибирали, того могли й скинути. особисті амбіції відходять на други план перед загальною справою.
цінували честь лицарську та побратимство. навіть татарин може пристати до гурту, якщо прийме віру християнську і відречеться від магомета. життя не шкодували заради товаришів, рідної землі та віри.
. ворога не тільки карають на смерть, а й пі тортурам у разі необхідності здобути інформацію.
у бій ішли із кличем «слава богу! »
завжди козаків є пісня та гумор. кмітливі та винахідливі.