Наверно, да. До сих пор талантливый человек никому не нужен у нас на родине. Нужны ловкие при умеющие "Презентовать" своё дело, себя, это поощряется обществом, к этому призывает оно, общество. А левша прост, бесхитростен, даже имени своего не оставил - не уместилось оно на гвоздочках, которыми подковки приколачивали, остальные-то мастера свои имена на подковках выбили...А ему и не надо это!
А то, что без "тугамента" оказался на родине - и сегодня это ужасно, не даром пословица "Без бумажки ты букашка, а с бумажкой человек." Так что всё закономерно, к сожалению...
Все життя Нора слухалася чоловіків. Спочатку нею керував батько, а потім чоловік. Вона втратила себе. Замість неї все було вирішено. Тому вона не змогла вибирати, що буде краще для неї. Вона не знала, як для неї краще. Нора втратила риси особистості. Тільки в кінці твору вона зрозуміла, що чоловік не цінує її, а думає лише про себе. Він залежав від думки інших. Нору сприймав,як ляльку за яку він все вирішує. Нора вирішила піти від чоловіка, щоб віднайти себе і вдосконалюватися. Її чоловік не зрозумів чим не задоволена Нора, які зробив він помилки. Тому він не міг попросити в неї вибачення. Вони обоє мають захотіти змінюватися.
Можливо після великої робити над собою Нора повернеться, але тільки в разі того, що її чоловік повністю зрозуміє свої помилки і вона навчиться бути самостійною. Тоді можливо почнеться довгий шлях їхньої роботи над стосунками.
Это про рассказ когда тебе нихуя не сказали