Мені сподобався чудовий вірш Роберта Бернса "Моє серце в верховині" тим, що поет вміє проникнути до серця читача, щоб розмірковував і насолоджувався віршем. Роберт Бернс успішно показав свою патріотичність, яка промайнула в його вірші. Поет описав всю красу рідної країни, землі, де він виріс, хату, він навіть втілив свої думки в цей невеличкий твір. Декілька строф, але він такий величний, могутній, красивий... Не кожен вміє писати коротко і точно, як це зробив Роберт Бернс - чудовий письменник. Я просто захоплююся ним, читаючи його вірші, я поглинаюсь в світ книги, поезії...
Из рассказа Л.Н.Толстого "Кавказский пленник" мне больше всего понравился эпизод, в котором рассказывается о последнем побеге Жилина. Жилин уже подходил к расположению своих казаков, когда увидел, что к нему приближатся татары. И в этот момент читатель с напряжением ждет: кто же первым доберется до Жилина: татары или казаки? И мы с напряжением ждеМ, что же будет дальше? "Да уж и Жилин собрался с последней силой, подхватил рукой колодку, бежит к казакам, а сам себя не помнит, крестится и кричит: — Братцы! братцы! братцы!Казаков человек пятнадцать было". И офицеры, узнав его а потом повезут в крепость. И мы радуемся за Жилина, который наконец освободился из татарского плена, где ему было несладко.
Мені сподобався чудовий вірш Роберта Бернса "Моє серце в верховині" тим, що поет вміє проникнути до серця читача, щоб розмірковував і насолоджувався віршем. Роберт Бернс успішно показав свою патріотичність, яка промайнула в його вірші. Поет описав всю красу рідної країни, землі, де він виріс, хату, він навіть втілив свої думки в цей невеличкий твір. Декілька строф, але він такий величний, могутній, красивий... Не кожен вміє писати коротко і точно, як це зробив Роберт Бернс - чудовий письменник. Я просто захоплююся ним, читаючи його вірші, я поглинаюсь в світ книги, поезії...