ответ:
объяснение:
чудова книга даніеля дефо, якої зачитуються вже протягом декількох століть. оригінальна назва твору звучить, як анотація всій книзі «життя і дивовижні пригоди робінзона крузо, моряка з йорка, який прожив двадцять вісім років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів америки, біля гирла річки оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якого весь екіпаж корабля, окрім нього, загинув, з викладом його несподіваного звільнення піратами, написані ним самим. »: -)
страшно навіть уявити себе в подібній ситуації. мимоволі задаєшся питанням: "а я б змогла вижити? " ось герой даніеля дефо зміг.
я думаю, що по-перше, робінзон зміг вижити на острові завдяки своїм знанням, умінням, досвідом, накопиченим в тому житті, що передувала корабельної аварії. завдяки їм він зміг використовувати всі ресурси, наявні на острові і вилучені з корабля, для створення більш комфортних умов існування в дикій природі.
по-друге, завдяки своєму стійкому характеру, який дозволив робінзону крузо в такій важкій ситуації не втратити самовладання, не піддатися паніці, не впасти у відчай, в депресію, а шукати, боротися, виживати на цьому злощасному острові.
по-третє, постійна праця, який не давав йому знову ж відволіктися на сумні думи. робінзон суворий по відношенню до себе, не дає собі ні хвилини послаблення. він будує будинок, розводить кіз, ходить на полювання, , обробляє землю, садить ячмінь, шиє собі одяг, взуття, ліпить посуд,
по-четверте, віра в краще, в бога, в якого до подорожі герой не вірив, бажання жити і надія на якнайшвидше повернення додому.
і знову в голові це питання: "змогла б я так? " напевно, про це точно не дізнаєшся, поки не спробуєш. а пробувати чомусь не хочеться!
Седрик Сакс
1)Соціальний статус та походження: «плюси» і «мінуси».
Підказка: знатність, багатство, відкритий для гостей будинок; нашийники на слугах-рабах.
2) Наявність великої мети та усталених принципів.
Підказка: патріот Англії, прихильність до рідної мови, гордість за перемогу англійців; заради ідеї хоче розпорядитися чужою долею (Ровєна і Ательстан), віддаляє сина.
3) У чому виявляється справжній патріотизм Седрика?
Підказка: хоче об'єднати сили й авторитет справжніх англійців королівського походження, не утворює власної партії; прізвисько.
4) Чи можемо ми говорити про наявність істинного лицарського духу і шляхетності в героя?
Підказка: під час спроби звільнити його, при штурмі замку.
Чого більше у вчинках Седрика — справжньої людяності чи жорстокості?
Підказка: ставлення до сина; ставлення до Ісаака на турнірі й після турніру.
Поэма Александра Трифоновича Твардовского «Василий Теркин» была написана в самый разгар Великой отечественной войны и пронесена как знамя победы через все лишения народа.
Это произведение служило символом твердой веры и непоколебимой надежды.
В главном герое воплощён образ солдата того времени, с его идеями, борьбой за жизнь, любовью к родине, за которую не жаль и жизни. Но, как обычному человеку, ему присущи и минусы и плюсы. Образ обычного русского человека, с присущей ему с колыбели народной смекалкой, с упорством, не опускающим руки и умеющим шутить в тяжелой ситуации войны, поддерживая тем самым своих товарищей.
Образ главного героя вобрал в себя все главные человеческие качества настоящего русского солдата. Не унывающий Теркин, умеет поднять боевой дух лежащих в болоте и промокших до нитки товарищей, уже было опускающих руки и мечтающих хоть о смерти, но только на сухом месте. Умеет собрать и объединить вокруг себя людей общей идеей.
Его соратники с нескрываемым интересом слушали как шутливые, так и серьезные истории Василия.
Стержнем книги является мысль о высокой нравственности нашего солдата, о силе духа, о вере, сломить которые не под силу не только врагу, но даже черту.
Герои этой книги выстоять нашему народу в этой страшной войне, показывая конечную цель, благородную идею, ради которой можно превозмочь все и даже смерть.
Теркин стал настоящим героем того времени и супергероем времени нашего. Только настоящий богатырь имеет твердую волю стоять на смерть за свою великую идею, держать и не давать сломиться духом товарищам, при этом шутить и рассуждать о вечном.
Образ простого русского солдата Василия Теркина близок и понятен людям, как того героического времени, так и современникам.
Поэма не только выжить в нечеловеческих условиях войны тем, кто воевал, но и до сих пор несет историческую ценность для потомков тех, кто отстаивал свою родину и мирное небо над нашими головами.
Источник: Отзыв о поэме Твардовского Василий Теркин
Объяснение: