Просві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Несправедливість та поневолення, які панують у суспільстві, вони вважали наслідком накинутих можновладцями законів, релігійних забобонів та нестачі справжніх знань. Своїм завданням вільнодумці проголошували утвердження свободи, розвиток природних здібностей кожного, громадянське виховання та поширення освіти. XVIII століття називають також Добою розуму, адже разом з ідеями Просвітництва утверджувалася віра в силу знань та можливість розумного облаштування громадського життя. Саме в цей час виникла й ідея поступу — тобто послідовного розвитку людства через здобуття нових знань, вдосконалення суспільного ладу та покращення умов життя[1].
Літератори
Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, утвердження самосвідомості й самооцінки особи. Цим просвітники відрізняються від просвітителів, якими є всі носії освіти і прогресу.
Просвітництво зародилося практично одночасно в країнах Західної Європи: Британії, Франції, Нідерландах, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, але швидко поширилося у всій Європі, включно з Річчю Посполитою і Російською імперією. Велику роль в його становленні відіграв швидкий розвиток природознавства та книгодрукування.
Коротко не получится. Экипаж "Дункан" с Эдуардом и Элен Гленерван и другими были в плаванье, и поймали акулу с бутылкой и тремя записками на разных языках. Они их переводят и выясняется, что Капитан Грант потерпел кораблекрушение, написав координаты и дату. Неизвестна была только долгота. Дети капитана Гранта - Мэри Грант ( старшая ) и Роберт Грант ( младший ) узнают об этом и они вместе с экипажем Дункана отправляются в Южную Америку. Они встречают Жака Паганеля, географа, который должен был отправится в экспедицию по Индии, но ошибся по рассеянности. Дункан приплыл на континент и они узнают от местного племени, что тут как раз-таки есть пропавшие члены экипажа. Вместе с Талькавом ( местным индейцем ) они идут через весь континент в поисках пропавших. Талькав знал испанский, а Паганель его учил по своему разговорнику. Оказалось, что Жак случайно выучил Португальский вместо него, опять-таки, по рассеянности. Они не находят Гранта и отправляются по 37 долготе дальше. Проходят через острова, но всё тщетно. Они прибыли в Австралию, встречают Толине - мальчика-австралийца, который считает, что всё принадлежит британцам. Паганель решил подарить ему записную книжку со всеми его открытиями, но тот отвергает подарок и уходит. Экипаж ночевал у Падди О'мурра - ирландского колониста из Австралии. Затем они встречают местное племя маори, потом разбойников. Их главарём оказался Падди О'мурр. Экипаж его побеждает и Падди предлагает оставить его на острове Табор ( Мать-Тереза - второе название острова ). Дункан высаживает ирландца на острове Табор и там же находят капитана Гранта и остальных. Потом они возвращаются домой и на этом всё.
Капитан Грант отправляется в далекое морское путешествие и пропадает. Дети решают найти отца. Во главе с друзьями капитана Гранта они снаряжают экспедицию на поиски. В путешествии у экспедиции появляются новые знакомые и друзья. После долгих поисков дети находят своего отца, который и остался на острове после кораблекрушения. На остров высаживаются пираты. Происходит стычка, после которой обнаруживается, что корабль детей поврежден. В итоге путешественники оставляют пиратов на острове, а сами пересаживаются на их корабль и благополучно отправляются домой.
Просві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Несправедливість та поневолення, які панують у суспільстві, вони вважали наслідком накинутих можновладцями законів, релігійних забобонів та нестачі справжніх знань. Своїм завданням вільнодумці проголошували утвердження свободи, розвиток природних здібностей кожного, громадянське виховання та поширення освіти. XVIII століття називають також Добою розуму, адже разом з ідеями Просвітництва утверджувалася віра в силу знань та можливість розумного облаштування громадського життя. Саме в цей час виникла й ідея поступу — тобто послідовного розвитку людства через здобуття нових знань, вдосконалення суспільного ладу та покращення умов життя[1].
Літератори
Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, утвердження самосвідомості й самооцінки особи. Цим просвітники відрізняються від просвітителів, якими є всі носії освіти і прогресу.
Просвітництво зародилося практично одночасно в країнах Західної Європи: Британії, Франції, Нідерландах, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, але швидко поширилося у всій Європі, включно з Річчю Посполитою і Російською імперією. Велику роль в його становленні відіграв швидкий розвиток природознавства та книгодрукування.