Відповідь:
6. "В її устах i душi "насiння" було святим словом"
7. Тому, що Михайлик вже гарно умів читати, знав цифри до тисячі.
8. За те, що він дав гарбузове насіння хлопчику з голодного краю. — - Михайле, ти насiйня iз цих вузликiв давав хлопчику з голодного краю? — Iз цих, — похнюпився я, пiдпираючи спиною дверi. Мати повела устами, з яких не сходив смуток, i довго-довго мовчала. Краще б вона почала гримати, гнiватись, нахвалятися, тодi я мав би якесь право гайнути з хати.
9. До снігу Михайлик бігав до школи босий. А коли впав сніг, то батько носив його до школи і зі школи на руках. цитати "Дорогою люди дивувались, що Панас на руках несе в школу сина, деякi школярi на це диво тицяли пальцями, а я мало не заплакав i з жалю, i з тiєї радостi, що батько не дасть менi покинути науку".
10. Михайлик - розумний, допитливий (він багато читає, не здається, навіть тоді, коли йому щось незрозуміло, наприклад, історія з "Космографією") , щирий, мужній, добрий (епізод, коли він пошкодував хлопчика з голодного краю), справедливий (епізод, коли він сказав попові, що ніколи нікому не скаржиться, навіть якщо його несправедливо ображають), з добре розвинутою уявою ( які картини виринають в його уяві. коли він читає книги або слухає дідуся чи бабусі - золоті ключі, срібні лебеді, як літо гуляє по садку) і почуттям гумору (розмови з дядьком Миколою і не тільки).
Пояснення:
Привіт, майбутнє! Привіт, мої колишні однокласники! 15 років минуло з тієї пори, звідколи ми попрощалися зі школою. Але ніколи, ніколи я не забувала вас. А ви зовсім на змінилися, ну, майже не змінилися. Не знаю, як ви, а я сумую за тими часами, коли єдиною проблемою була контрольна з математики або диктант з англійської мови.
Ви всі такі змужнілі, високі, стрункі. Як приємно вас бачити, мої однокласники. Ви багато чого досягли, ваші заповітні мрії здійснилися. Так само, як і в мене. Я хотіла бути лікарем - і стала. Живу зараз у великому місті, працюю в лікарні. Маю діточок, чоловіка, квартиру. Не все гаразд, але ж ми вміємо долати труднощі, правда? Школа нас і цьому навчила.
Хочу побачити вас усіх іще років через десять, сподіваюся, це обов"язково станеться. А тепер давайте заспіваємо нашу улюблену пісню.