Після закінчення навчання, у 1817 р., О. Пушкін був призначений на посаду в Колегію іноземних справ. Але його душа линула до поезії, якій він присвячував увесь вільний час ще в Ліцеї. З-під пера поета народжувалися твори, які миттєво поширювалися країною. Він писав про своє покоління, яке прагнуло волі й незалежності, висловлював надії на прогресивні зміни в державі. Надто критична позиція митця спричинила невдоволення з боку тодішньої влади, і в 1824 р. О. Пушкіна відправили подалі від столиці, у родинний маєток в с. Михайлівському Псковської губернії. 11 січня 1825 р. його відвідав Іван Пущин, який розповів про організацію таємних товариств у Росії й ознайомив поета з комедією О. Грибоєдова «Лихо з розуму» (рос. «Горе от ума»). Але річницю Ліцею в 1825 р. О. Пушкін святкував один. Подумки він звертався до своїх друзів, сумував за кожним із них, поминав померлих і водночас із світлим почуттям згадував про ліцейське братерство, що залишилося для всіх незмінним у непостійному й сповненому випробувань світі. Роздуми митця знайшли відображення в його вірші «19 жовтня». Добре
Мы часто слышим по телевизору или радио как один человек другого. Мне кажется в этот момент человек мало задумывается о себе и в частности о своем здоровье. Мне кажется что доля самоотверженности есть в каждом из нас.
Далеко не каждый решится совершить подобный поступок, но людям которые совершили его безусловно на душе стало спокойнее и легче.
Самоотверженность неотъемлемая часть человека и человечества в целом.