«українська сила» -- це серія захоплюючих книг про легендарних українців, сильних духом і тілом богатирів, героїв, силачів. автором книги про легендарного закарпатського богатиря івана силу (івана фірцака-"кротона") є олександр гаврош. це весела, захоплююча, сповнена пригод розповідь про простого хлопця із закарпатського села білки, який, завдяки надзвичайній фізичній силі, а також силі духу і доброті, здобув собі славу найсильнішої людини світу, перемагав найвидатніших богатирів, разом із мандрівним цирком побував у багатьох країнах світу. розповідь базується на реальній біографії українського силача івана фірцака, ім’я якого повертається з небуття. одним зі сучасних натхненників цієї історії для юних читачів є василь вірастюк, тому в книжці ви знайдете його передмову. у великому місті на івана силу – парубійка з гірського села – чекає багато карколомних пригод, випробувань і небезпек, а ще – зустрічі з вірними друзями та, звичайно, справжнє кохання. незвичайна сила, працьовитість і добре серце ведуть його від перемоги до перемоги: від вантажника на вокзалі – до чемпіона республіки, від циркового силача у цирку пані бухенбах – до найдужчої людини світу.
Произведение М. Ю. Лермонтова «Мцыри» - прекраснейший образец романтической поэзии и, вместе с тем, трогающая до глубины души история человека, готового, пускай ценой собственной жизни, добиться свободы.
С юных лет воспитывавшийся в тихих стенах монастыря, главный герой влачит мирное, но совершенно несвойственное ему существование, и лишь на природе, в лесу, среди сказочных красот родных мест он по-настоящему оживает, словно очнувшись от долгого и мучительного сна. Ни раскаты грома, ни порывы ветра не страшны тому, кто всей душой жаждет освобождения и наслаждается стихией.
Эти три дня, прожитые Мцыри на лоне природы, стали для него длиннее всей его неспешной и скудной событиями жизни. Он, словно живительным напитком, упивается окружающими его красотами, вспоминая отчий дом и милых сердцу близких.
Мцыри с трепетом и неясным волнением наблюдает за юной девушкой, сознавая, что и для него, бесприютного странника, могло бы быть возможным счастье. Он чувствует, как сладко замирает его сердце при виде уединенных саклей у скалы, где так хорошо и покойно.
Он вступает в схватку с беспощадным барсом, отдаваясь этой борьбе со всем жаром своей пламенной натуры, не на жизнь, а на смерть сражаясь с этим сильным и опасным хищником.
И, наконец, он познает тяжелейшую горечь разочарования, иронией судьбы вновь очутившись у стен монастыря. Но эти короткие и, в то же время, длинные три дня украсили его жизнь, сделав хоть на миг по-настоящему счастливым
