с проблемой лучше всего бороться смехом. не даром говорят, смех - лучшее лекарство. многие писатели классики пользовались сатирой, как оружием, что бы высмеивать устаревшие порядки, глупых и жадных людей, распустившиеся нравы. легче всего признать свои пороки - посмеявшись над ними, тогда они не выглядят такими уж страшными, серъезными и неисправимыми.. именно в этой манере сатириконцы рассказывали об . зачем бояться тиранов, если можно их осмеять. и страшные кровавые эпизоды они превращали в анекдоты. благо художественных средств для этого полно: можно сочетать не сочетаемое, смешивать высокое и низкое, можно использовать сравнения и эпитеты, аллегории и сарказм.
Християнство – це релігія любові, віра серця, вчення, яке сам Господь приніс у наші душі. Всі правди віри викладені у Біблії – священній книзі християн.
Життя людини є далеко не простим випробуванням, кожного з нас на шляху чекають труднощі, омани та зло. Часто ці випробування збивають нас з вірної дороги і заводять в несусвітню темряву. Щоб пройти життєвий шлях правильно нам потрібен дороговказ. Цим дороговказом для християнина є Біблія. В ній ми знаходимо відповіді на всі запитання, розумні поради до кожної ситуації, підтримку та стимул жити добром.
На мою думку, цінність Біблії в тому, що вона навчає, як ставитися до подій, що відбуваються у житті кожного з нас, до людей, з якими щодня стикаємося, як відповідати на добро і на зло, як жити в мирі зі своїм внутрішнім світом. Вона вчить нас правильно поводитися у різних ситуаціях, недарма латиняни говорили: „Modus Vivendi!”. Ця фраза означа б жити в мирі зі всіма, навіть якщо виникають незгоди.
Біблія дає нам впевненість у завтрашньому дні. Тільки той хто щиро вірить в Бога не боїться нічого, бо розуміє, що попереду його чекає вічність. Господь – добрий батько, Він терпляче зносить всі наші погані вчинки і образи, береже і любить нас. Він – це наш захист, Він не покине, не зрадить ніколи. Але часто люди самі відвертаються від Нього, нехтують Його законами, відкидають безмежну любов. Такі особи є нещасними, самотніми, а їхня душа пуста. Вони йдуть проти своєї доброї природи, хочуть бути господарями світу, самі не усвідомлюючи свою мізерність. Вони вважають себе нащадками горил, а не Божими творіннями. Такі люди хочуть логічно пояснити все, що відбувається навколо, але в результаті їхні пошуки заходять в глухий кут, бо вони стикаються з вічним питанням: „Чому?”. Бог є єдиною правильною відповіддю на всі запитання, а Біблія вчить нас вірити Йому і жити за Його законами, бо тільки таке життя принесе спокій і щастя в наші серця.
Біблія на простих прикладах показує нам що добре, а що погано. Кожна притча, що наведена в Новому Завіті, несе моралізаторський характер і має глибокий сенс. Життя святих, апостолів, пророків є зразком, який ми повинні повторювати щодня. Дотримання Божих заповідей веде до святості, а це повинно бути метою кожного християнина.
Євангелія справді є „доброю новиною”, бо це обіцянка Господа своїх вірних. Це своєрідний договір між Богом і людиною, зміст його простий: живи за християнськими правдами і Бог тебе нагородить сторицею.
Значення Біблії в житті людини переоцінити важко. Вона ставить перед нами одвічне запитання: „Quo vadis?” – „Камо грядеши?” – „Куди йдеш?” Це означає, що Книга Книг змушує нас замислитися над тим, як ми живемо, чи правильний обрали шлях і яку поставили перед собою остаточну ціль. А кінцевою метою життя кожного християнина має бути возз’єднання з Всевишнім, з Творцем, який є Альфа і Омега, початок і кінець всього. Це і є основним зміст Біблії, її головним вченням.
Реальне:
1Те що Ілля добрався до Києва.
2 Те що Його звали зостатися у сели
3 Що в нього був гарний та сильний кінь.
Фантастичне :
1 те що Ілля довгий час лежав И нижчого не робив а потим швидко встав и пишов на війну.
2 Те що Соловій міг так сильно дути що аж усі улітали.
3 Те що Соловій сидів на 7 дубах
4 Що Ілля разтоптав татар