Складається враження, що хлопчина не зовсім розуміє, чому треба взагалі плювати на картину, але масовий психоз захопив і його. Та ця подія виявилася для нього тією миттю, яка різко змінила його життя. Побачивши картину, Том раптом розгубився, і йому було важко плюнути на картину. Він не знав, що її створив Леонардо да Вінчі, один із найвідоміших майстрів доби Відродження, не розумівся на особливостях творчості цього митця, але був вражений красою полотна. Картина взагалі видалася йому живою. Та захоплений загальною веремією, Том, «сліпо наслідуючи інших… простяг руку, схопив клапоть лисніючого полотна, смикнув і впав, а поштовхи та стусани вибили його з натовпу на землю». А потім він довго стояв, нічого не розуміючи, що робиться навкруги.
Объяснение:
Когда читаешь рассказ, становится страшно и жутко от количества описанных в нём ужасов. Ужас это
первое впечатление жеребёнка на земле, перед его глазами предстают бой, выстрелы, убийства. Ужас
это и то чувство, которой испытал каждый из воюющих.
Сюжет рассказа характерен для того времени, которое было очень жестоким. Но, в отличие от
большинства других произведений Шолохова, здесь отсутствует типичное противостояние красных и
белых, точнее сказать, оно не совсем ярко выражено. Как то так