Нащадок старовинного аристократичного роду Вільям Легран, переслідуваний невдачами і банкрутством, біжить з Нового Орлеана і оселяється на пустельному острівці Салівон поблизу атлантичного узбережжя зі своєю собакою — ньюфаундлендом і старим слугою Джупітером. Одного разу під час прогулянки було знайдено «золотого» жука, якого вони загорнули у шматок знайденого поблизу пергаменту. Прийшовши додому, Легран зовсім випадково виявляє на пергаменті зображення черепа, намальоване прихованими чорнилом, які проявилися від дії тепла — каміна в будинку Леграна. Розпитуючи про подробиці, Оповідач зауважує, що Легран сприймає цю знахідку як щасливе знамення. Слуга Джупітер був дуже схвильований поведінкою «масса Вілла», вважаючи, що золотий жук вкусив його в голову й хазяїн збожеволів. Та й дійсно, Легран поводився більше, ніж дивно: він бігав удень і вночі, шепочучи якісь слова, малюючи дивні знаки, лазив у гори. Через якийсь час Оповідач отримує від Леграна записку з проханням відвідати його з якоїсь важливої справи. Інтонація листа змушує Оповідача поквапитися, і він того ж дня опиняться у друга. Легран очікує його з нетерпінням і пропонує всім відразу відправитися в дорогу — на материк, у гори — в кінці експедиції вони зрозуміють, що він має на увазі. Мандрівники довго йшли, знайшли тюльпанове дерево. Джупітер заліз на нього, прибитий до суку череп і отримує вказівку пропустити золотого жука на шнурі крізь ліву очну ямку. Забивши кілочок туди, де опустився жук, Легран, скосивши траву, наказав копати під деревом. Через деякий час виявляється, що негр переплутав очниці і їхні зусилля виявилися марними. Легран переміряє все заново і вони відновлюють розкопки. Їх працю перериває відчайдушний гавкіт ньюфаундленда. Собака рветься в яму і знаходить два скелети. Через кілька секунд компаньйони виявляють скриню, в якій знаходиться справжній скарб — купи золота і дорогоцінного каміння. Подолавши насилу зворотний шлях, бачачи, що друг згорає від цікавості, Легран розповідає, що привело його до знахідки і розгадки шифру, який дозволив знайти скарби.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zolotiy-zhuk-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Объяснение:
19 октября 1811 года учебное заведение под названием Лицей открылось в Царском Селе, близ Петербурга. Его создатели надеялись, что Царскосельский Лицей в чем-то станет преемником знаменитой школы древности Аристотеля, о которой здесь, в Царском Селе, напоминала прекрасная парковая архитектура. На праздновании торжественного акта по случаю открытия лицея присутствовала царская семья. На первый, пушкинский курс, было принято 30 лицеистов. Обучение длилось шесть лет и приравнивалось к университетскому. Первые три года - так называемый начальный курс - изучались предметы старших классов гимназии. Три последующих года - окончательный курс - содержал основные предметы трех факультетов университета: словесного, нравственно-политического и физико-математического. Распорядок дня выглядел следующим образом: Вставали воспитанники в шесть часов утра. В семь часов начинались занятия, продолжавшиеся два часа. В десятом часу лицеисты завтракали и совершали небольшую прогулку, после чего возвращались в класс, где занимались еще два часа. В двенадцать отправлялись на прогулку, по окончании которой повторяли уроки. Во втором часу обедали. После обеда - три часа занятий. В шестом - прогулка и гимнастические упражнения. Занимались воспитанники в общей сложности семь часов в день. Одно из любимых занятий лицеистов - собрания, на которых каждый обязан был что-нибудь рассказать - выдуманное или прочитанное.