Важко описати що таке щастя взагалі. Це, напевне, той стан душі коли світ навколо в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. Як приємно робити щасливим інших, дарувати своє добро, допомагати і просто усвідомлювати, що в наших власних силах зробити своє життя і життя інших хоч трішки кращим.
У оповіданні Олекси Стороженка “Скарб” щастя само прийшло до лежня Павлуся, який нічого не робив, а тільки спав. Але то умовне щастя, за ним стояла важка праця інших людей ради задоволення Павлуся. А от в оповіданні “Цвіт щастя” Б.Лепкого маленький хлопчик сам вирішив шукати загадкову квітку щастя, хоч вона, за розповідями матусі, далеко. Він глибоко вірить у чарівну силу квітки щастя, прагне її знайти, не боїться жодних перешкод; він мрійник. Герой пізнає життя, не залишає надії знайти квітку щастя. Вже сам пошук робить його щасливим.
Отже, не мою думку, щастя - це найцініший скраб, і звичайно ж воно не приходить саме, а дістається часто важкою працею.
Гайдар писал свою повесть "Тимур и его команда" с мечтой о новом обществе, новых отношениях между людьми, о бескорыстной о дружбе и любви. И книга его многому учит! Мне кажется, она и сейчас актуальна! Тимур сумел организовать мальчишек на добрые дела, они были заняты и на дурные поступки у них не оставалось ни времени, ни желания. И рядом с ребятами были старшие товарищи в лице родителей, сестер, братьев, которые своим примером вели их за собой. Это подрастало поколение патриотов, будущих защитников Родины, потому что скоро была война... И даже тот же хулиган Квакин будет первым защищать страну от врагов, потому что он рос в той патриотической среде. У меня книга всегда вызывала чувство светлой зависти и сожаления, что я не та Женя) Ведь девочки, наверное, все были влюблены в Тимура!=)
1. Гараев. 2. На аккордеоне. 3. Георгий Гараев, Ольга Александрова, Женя Александрова, Гейка, Коля Колокольчиков, Сима Симаков, Василий Ладыгин, Нюрка. 4. Доктор. 5. Ультиматум. 6. Зайцем. 7. Ольга. 8. Рита. 9. На чердаке сарая. 10. Козу. 11. Михаил Квакин, Алеша, Фигура. 12. Тимур. 13. Они охраняли сады от Квакина найти козу, дрова сложили, наносили воды бабке, отвезли Женю к папе семье погибшего командира. 14. На мотоцикле с Тимуром. 15. В три часа. 16. Налеты на сады мирных жителей. 17. Что обитатели дома находятся под опекой Тимура и его команды. 18. С Колей Колокольчиковым. 19. - 20. Команда Тимура отвезла.
Важко описати що таке щастя взагалі. Це, напевне, той стан душі коли світ навколо в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. Як приємно робити щасливим інших, дарувати своє добро, допомагати і просто усвідомлювати, що в наших власних силах зробити своє життя і життя інших хоч трішки кращим.
У оповіданні Олекси Стороженка “Скарб” щастя само прийшло до лежня Павлуся, який нічого не робив, а тільки спав. Але то умовне щастя, за ним стояла важка праця інших людей ради задоволення Павлуся. А от в оповіданні “Цвіт щастя” Б.Лепкого маленький хлопчик сам вирішив шукати загадкову квітку щастя, хоч вона, за розповідями матусі, далеко. Він глибоко вірить у чарівну силу квітки щастя, прагне її знайти, не боїться жодних перешкод; він мрійник. Герой пізнає життя, не залишає надії знайти квітку щастя. Вже сам пошук робить його щасливим.
Отже, не мою думку, щастя - це найцініший скраб, і звичайно ж воно не приходить саме, а дістається часто важкою працею.