Приступаючи до детального зображення пекла, Котляревский значно відкидається від язичеського подання про нього. Він малює пекло таким, котрим його можна побачити на фресках християнських соборів: на них грішники караються за конкретні людські пороки. Письменник намагається викрити їх як можна ширше. Іноді ми навіть забуваємо, що перед нами картина пекла, тому що кожний рядок поеми – це замальовка з реального буття, пороки якого в гостро сатиричній формі викривав автор. Він замальовує всі сфери людського життя: тут каралися грішники за політичні провини («що людям пільги не давали» , попи – «знали церков що одну») , економічні злочини («торговки» , шмаровози, ті, хто «поганий продавали товар») , соціальні правопорушення («всі гайдамаки, всі злодії», «які по правді не судили» , «себе що самі вбивали») , за моральні недоліки (брехуни, «обманювали що дівок» , «паливоди й волоцюги» , «що продають себе на час») , за відступництво від духовних норм («усе ворожки, чарівники» , «що знали весь святий закон» , а «як же були на самоті, то молитовники ховали») . Дістається в пеклі й батькам, «яких синів не вчили» , і мудрецям, які не знали, «звідки узявся мир?» , і лікареві, що «чванився, як людей морив» . Всіх «оселив» у пекло И. Котляревский: богатих і бідних, старих і молодих, чоловіків і жінок, тому що гріхи можуть заволодіти будь-якою душею – і тоді людин стає кандидатом вад.
Объяснение:
Це?
До нападу фашистів герой оповідання Шолохова "Доля людини", Андрій Соколов, жив так само, як більшість радянських людей. Демобілізувавшись після служби в Червоній Армії, втративши під час голоду батьків і маленьку сестричку, він почав працювати слюсарем на заводі, де й зустрів майбутню дружину, таку саму сироту Ірину. Жили вони дружно, у шлюбі народилися син та дві доньки. У двадцять дев'ятому році Андрій пересів за кермо, та так з того часу й не розлучався з машинами. Працював він день і ніч, заробляючи достатньо, щоб сім'я нічого не потребувала. Десять років прожили не знаючи горя, доки все не зруйнувала війна
1. Бегство из города захваченого Южанами на воздушном шаре.
2. Крушение воздушного шара.
3. Пробуждение на острове.
4. Трущебы.
5. Устройство быта на Острове. Телеграф.
6. Строительство "Гранитного дворца"
7. Встреча с леприконом.
8. Леприкон показывает им "другую сторону" Острова.
9. Пребывание в гостях у леприкона: "Спелые фрукты свисают с ветвей и обнаженные нимфы гуляют вокруг "
10. Резкий шум. Пробуждение от звуков обстрела. Герои снова в городе, который захвачен Южанами
11. Герои пытаются воплотить сон в жизнь и угнать воздушный шар.
12. Героев казнят на площади перед шаром, так как их поймали при попытке бегства.