Дани́ло Зато́чник, Даниїл Заточник (XII ст.?) — автор послання до князя (в одних списках адресат — князь новгородський Ярослав Володимирович, в інших — Ярослав Всеволодович). Літописець XIV ст. вважав Данила Заточника реальною особою, насправді заточеним (звідси «Заточник»), тобто засланим на озеро Лаче. Під 1378 р. у Симеонівському літописі розповідається про якогось попа, що прийшов з Орди «з мішком зілля» і засланого на озеро Лаче, «идеже бѣ Данило Заточник». Проте деякі дослідники припускають, що Данило Заточник — вигадана особа, від імені якої анонімним автором написане суто літературне послання.
Во-первых, быть умнее. Не раз волк попался на удочку своей приятельницы, но так и не заметил подвоха. Дети, читая эту сказку, конечно, жалеют серого. Но все, что с ним происходит, довольно предсказуемо. Неизвестно, сколько раз он еще попадет на ее удочку. Доверяй, но проверяй - пословица выражающая смысл сказки «Лиса и Волк». В общении с людьми нужно быть предусмотрительнее и всегда обдумывать свои действия. Возможно, если бы волк не был так глуп, то понял бы, что никто на хвост рыбу ловить не пойдет. А когда мозги из головы текут, и лиса бегает при этом, серому точно нужно было догадаться о ее проделках. Образ волка в этой сказке не совсем привычный для нас. Здесь он добрый, доверчивый. А лиса все та же хитрая плутовка!
Меня зовут Юля. Так меня назвали мама с папой. А точнее, моя мама очень хотела назвать меня именно Юлей. Мама заранее подобрала мне это имя, еще когда была мной беременна. Папа не стал ей возражать. Мою же маму зовут Людмилой, а папу – Александром.
Мое имя старинное, оно ведет начало из Древнего Рима. Оно означает «из рода Юлиев». Это был дворянский род, к которому принадлежал знаменитый Юлий Цезарь.
Мне нравится мое имя, оно звучит нежно и мелодично. «Юлия» - это имя, которое очень подходит для девочки.
Дани́ло Зато́чник, Даниїл Заточник (XII ст.?) — автор послання до князя (в одних списках адресат — князь новгородський Ярослав Володимирович, в інших — Ярослав Всеволодович). Літописець XIV ст. вважав Данила Заточника реальною особою, насправді заточеним (звідси «Заточник»), тобто засланим на озеро Лаче. Під 1378 р. у Симеонівському літописі розповідається про якогось попа, що прийшов з Орди «з мішком зілля» і засланого на озеро Лаче, «идеже бѣ Данило Заточник». Проте деякі дослідники припускають, що Данило Заточник — вигадана особа, від імені якої анонімним автором написане суто літературне послання.