Відповідь:
Їй чи вісімнадцять, чи то двадцять років, не більше
Пояснення:
"Квіткарка (збираючи розсипані квіти і вкладаючи їх назад до кошика). От маніри! Ди-ва пучечки хвіялок сатоптав у грязюку! (Сідає на цоколь колони й сортує квіти, праворуч від дами. З неї аж ніяк не романтична постать. Їй чи вісімнадцять, чи то двадцять років, не більше. На голові у неї матроський брилик із чорної соломки, який чимало назбирав лондонської пилюки та кіптяви й навряд чи коли чистився. Мишача барва її кіс, либонь, не від природи така - те волосся просить, аж пищить, гарячої води та мила. Непривабливий чорний приталений жакет сягає їй мало не до колін, а ще на ній коричнева спідниця із грубим фартушком. Та найплачевніший вигляд мають у неї черевики. Видно, що вона й старається бути чепурною, як тільки може, але поруч із тими дочкою та матір’ю видається дуже брудною. Вродою ніби й не гірша за них, от тільки врода та занехаяна, і ще ж їй потрібні послуги зубного лікаря.)"
ответ: я понимаю цитату из этого произведения так: ушедшим солдатам не нужно, чтоб мы вспоминали их, так как они, к величайшему сожалению погибли в чудовищной трагической Войне... Наше поколение, мы, дети, взрослые, должны помнить и понимать - что в этой кровавой Победе, ушли из жизни миллионы людей, и благодаря им, мы сейчас можем жить под чистым небом. Это мы сейчас живем и радуемся каждому дню, не они. Это мы должны донести до следующих поколений эту печальную и в тоже время радостную память. Память о каждом, кто воевал за нас, за нашу жизнь.
Объяснение:
700 Козаків
Объяснение:
У Думі сказано