Пізнавати світ від народження до смерті, проникати в його таємниці й премудрості — властиво людям Сходу, різним його націям і народностям. Пошуком сенсу життя, причин його швидкоплинності й різноманіття його форм з давніх часів зайняті думки і японських філософів. Японія — країна найбагатшої культури, неосяжних знань, численних відкриттів, дивних традицій. Книга віршів для будь-якого японця — джерело життєвої сили й духовного збагачення, необхідного, як повітря й сонце (у такий б відбувається в Східній Азії спілкування «від духу до духу»).
Особливе місце в ліриці японців займає пізніший за часом виникнення жанр хайку (або хоку), що є ніби усіченим танка.
Один із кращих постів, що працювали в жанрі хайку, — Мацуо Басьо (1644—1694). Басьо перетворив хайку, що буквально означає «гумористичні вірші», на серйозний жанр пейзажної лірики. Його поезія, наповнена глибоким філософським змістом, пильною увагою до внутрішнього світу, прагненням проникнути вдушу явищ природи, вирішує проблеми пізнання дійсності з позицій любові дожиття й людини. У творчості Мацуо Басьо здобули високе звучання події щоденного життя людини.
Учебные будни в гимназии ничем не привлекали Тёму. Всё было скучно, формально и неинтересно. За исключением, разве что, редких уроков естественной истории (так тогда называли естествознание), которые вёл любимый учитель Тёмы Томылин. А в основном это была (хотя в то время Тёма этого не понимал, хоть и чувствовал) по сути безрадостная и бесполезная трата лучшего времени в жизни человека. Поэтому-то в осенние, дождливые, и зимние, промозглые, утра Тёме часто не хотелось вылазить из постели и идти на занятия. Но когда он, окончательно проснувшись, вспоминал, что в гимназии он снова увидит своего лучшего друга Иванова, он тут же вскакивал и начинал собираться, и никому из домашних не приходилось его упрашивать и подгонять. Иванов тоже всегда бывал рад новой встрече с Тёмой, и оба сидели рядышком за партой, светясь от счастья так, что одноклассникам бывало даже завидно. Вот в такие-то минуты Тёма и считал себя самым счастливым человеком
Алексей Швабрин был инициатором дуэли. ... Поэтому повод для дуэли оказался совершенно надуманным – Гринев сочинил небольшую любовную песенку, а Швабрин зацепился за имя в нем. Он наговорил Гриневу о Маше гадостей, но Петр понял, что это клевета, и назвал Швабрина мерзавцем.