ответ:1. д
2. в
3. г
4. а
5. б
ответ:
объяснение:
італію називають колискою європейського відродження. саме там було створено класичну модель ренесансної культури, на яку орієнтувалися у своєму розвитку інші європейські країни. саме в італії зародився рух учен их-гуманістів, які заново відкрили античну культурну спадщину. саме італійські художники, скульптори, письменники почали розробляти принципи зображення реальної людини й реального світу. неоціненний внесок у цю справу зробив знаменитий поет, учений-гуманіст франческо петрарка.
народився митець 20 липня 1304 р. в місті ареццо в сім’ї вигнаного з флоренції за приналежність до партії «білих гвельфів» нотаріуса петракко (прізвище батька він згодом змінив на латинський манір). у 1312 р. родина переїхала до авіньйона, де тоді розташовувався папський двір.
у 1316 р. за порадою батька франческо почав вивчати юриспруденцію. однак невдовзі з’ясувалося, що право цікавить його значно менше за творчість давньоримських поетів і ораторів. після смерті батька в 1326 р. петрарка перервав навчання. він працював клерком у кількох авіньйонських конторах, а дозвілля присвячував переважно світському життю, дружньому спілкуванню й віршуванню.
у 1330 р. петрарка прийняв духовний сан і вступив на службу до кардинала джованні колонна, що забезпечило йому пристойний прибуток і можливість подорожувати. досхочу францією,
фландрією, німеччиною, італією, іспанією, від 1337 р. поет оселився в мальовничому містечку воклюз. жив він аскетично: їв один раз на день, спав не більше шести годин, весь інший час віддавав науці й письменству. «самотність без наук, — стверджував петрарка, - вигнання, в'язниця, мука, але приєднай до неї науки - і отримаєш батьківщину, свободу, насолоду».саме таким було його добровільне усамітнення -у благословенній гармонії з природою, зі світом, із власною душею.
вивчаючи античну літературу, петрарка позбувся тягаря офіційної церковної ідеології. твори давніх авторів навчили поета бачити в людині прекрасну земну істоту, а в її внутрішній свободі - чи не найважливішу цінність життя. «я зроблю все, щоб під старість не навчитися рабства, і сподіваюся, що мені це вдасться: всюди і завжди я залишуся абсолютно вільним. я маю на увазі свободу духу, бо в усьому, що стосується тіла й всього іншого, мимоволі доводиться підкорятися тому, хто сильніший за нас»,- писав митець.
відтак петрарка перейнявся думкою про необхідність відродження в італії величі, слави й республіканської доблесті давнього риму. цю ідею він втілив у творі «про знаменитих мужів», де, спираючись на праці давніх істориків, подав біографічні портрети «великих республіканців». за цієї книжки митець сподівався вплинути на національну свідомість своїх співвітчизників.
авторитет петрарки як мислителя-гуманіста, освіченої людини й насамперед як лірика дедалі зростав. 8 квітня 1341 р. його офіційно визнали «королем поетів». під час велелюдної церемонії в римі сенатор республіки увінчав убраного в королівську мантію митця лавровим вінком. відродження цього античного ритуалу символізувало відновлення честі поезії: уперше після багатьох століть панування церкви духовним лідером освіченої європи став світський поет.
слава відчинила для петрарки двері найбагатших і найіменитіших домів італії. флоренція, що колись вигнала поетового батька, запропонувала йому громадянство. однак митець відхилив цю пропозицію, адже почувався громадянином і патріотом усієї країни. за власним вибором він переїздив з міста до міста, користуючись гостинністю тамтешніх аристократів. коли поетові дорікали, буцім приймає милості «сильних світу цього», він незворушно відповідав: «це лише здавалося, що я жив при князях, насправді ж князі жили при мені».у розкошах, так само як і в глушині, петрарка працював по кільканадцять годин на добу. його мистецький доробок - це детальне дослідження внутрішнього світу особистості, утвердження нового ідеалу людини - земної, одухотвореної, творчої, допитливої.
вершинним творчим досягненням петрарки вважають збірку віршів «книга пісень» (або «канцоньєре»; від італ. — пісня),що збурила європейську лірику. це — своєрідна поетична сповідь, історія щирого й безкорисливого кохання поета до жінки на ім’я лаура.
усвідомивши нерозділеність свого почуття, ліричний герой петрарки не зрікається його. любов набуває в «книзі пісень» характеру поклоніння й водночас відображає суперечливість внутрішнього світу людини, адже поєднує насолоду й біль, щастя й страждання.
ответ:
объяснение:
создавался автором на протяжении семи лет (1863-1869гг);
замысел романа менялся несколько раз, о чём говорят названия ранних редакций: "три поры", "всё хорошо, то хорошо кончается", "1805 год"; первоначально в основу сюжета должна была быть положена жизни главного героя (декабриста), который в 1856 г, вместе с семьёй возвращается из ссылки;
чтобы объяснить причину пребывания героя в сибири автор вынужден обратиться к 1825 г;
молодость героя приходится на 1812 г, откуда и намеревается толстой по-новому замыслу начать роман;
чтобы рассказать о победах армии в войне 1812 г, толстой считает необходимым рассказать и о трагических страницах , которые относятся к 1805 г. "мне совестно было писать о нашем торжестве, не описав неудач и нашего срама".
таким образом, замысел романа менялся толстым несколько раз и приобрёл окончательный вариант: " итак, от 1856 года возвратившись к 1805 году, с этого времени намерен провести уже не одного , а многих героинь и героев через события 1805, 1807, 1812, 1825, 1856 года". л. н.толстой
обратившись к событиям отечественной войны россии с наполеоном в 1812 году, писатель, вопреки официальным данным, показал подлинным героем и защитником родины не царя и его предшественников, а народ . «я старался писать народа», - отмечал автор. не случайно «зерном» своего романа толстой считал стихотворение лермонтова «бородино», прославляющее героизм солдат.
четыре тома охватывают события 1805-1814 годов. эпилог переносит читателя в 20-е годы, когда в россии зарождались тайные общества будущих декабристов.
показав решающую роль народа в событиях общенационального значения, толстой создал особый жанр романа, грандиозную по охвату жизни и масштабам повествования реалистическую эпопею.
1. д
2. в
3. г
4. а
5. б
Объяснение:
я бы так ответил