конторником на Донбас, на Брянський рудник. Там він пропрацював чотири роки, згодом написавши кілька оповідань про життя на руднику ( «Увечері», «Блискавка» та ін.).
На початку 1900-х років він переїжджає разом з правлінням рудників в Харків, де 31 жовтня 1903 року в газеті «Южный край» з'являється його оповідання «Як мені довелося застрахувати життя» (пізніше виправлене і знову опубліковане під назвами «Лицар індустрії», «Пан Цацкін»). Сам же Аверченко вважав своїм літературним дебютом оповідання «Праведник» ( 1904 рік )
У царской семьи родился долгожданный ребенок — замечательная девочка. По случаю этого событие был организован грандиозный пир. На него пригласили не только придворных и народ, но и 11 волшебниц, а 12-ую не пригласили из-за ее дурного нрава. Она разозлилась и сказала, что девочка умрет в 15 лет, поранившись о веретено.
11-ая волшебница, не успевшая пожелать царевне что-либо, сказала, что она не умрет, а заснет. Так и случилось — в назначенном возрасте девочка поранилась и заснула, заснуло все царство. Через 300 лет ее нашел царевич и пробудил целомудренным поцелуем. Проснулись и остальные. Жили они долго и счастливо.