Моё любимое произведение - повесть И.С.Тургенева "Ася". Написанная вдали от России, повесть рассказывает о событиях, которые произошли в маленьком немецком городке, но она вобрала в себя все глубокие впечатления автора о Родине. Мне близко по духу это произведение, я понимаю Асю, её переживания и радости мне очень близки. Господин Н.Н. обманул самые святые надежды героини, её хрупкое и доверчивое девичье сердце. И повесть, которая "пробуждает своею первою половиной самые светлые ожидания", повесть, в которой "нет ни грязных плутов, ни официальных злодеев, ни мещан, мужиков и маленьких чиновников...", после прочтения оставляет ощущение внутренней опустошенности, безотрадности, горести. Н.Н. не по силам истинная, одухотворенная, беззоветная любовь, которой так ждала от него Ася. Н.Н. - живой образ современного дворянства, его характер удивительно соответствует обществу того времени. В повести "Ася" чувствуется какая-то щемящая грусть от ощущения разлада мечты и реальности. На протяжении многих лет, изучая психологию людей, человеческих характеров и страстей, Тургенев пришёл к выводу, который мне нравится в это повести больше всего:"У счастья нет завтрашнего дня..."В этих строках заключена вся правда жизни, весь глубокий смысл повести. Прочитав повесть "Ася", я многое открыла для себя, открыла для себя Тургенева как замечательного писателя, тонкого мыслителя и философа и узнала ещё одну жизненную историю.
Образ Джорджа Плейтена яскраво виявляється в зіставленні з іншим персонажем Плейтен і Тревіліян були однолітками. Вони разом жили на планеті Земля, спілкувалися, брали участь у дитячих розвагах, товаришували. Проте іхні батьки посідали різне місце в «диференційованому» суспільстві майбутнього. Батько Джорджа був трубоукладачем, а Тревіліян-старший був металургом на іншій планеті. Коли він повернувся на Землю, то мав вищий соціальний статус за своїх сусідів. Однак Джордж любив свого батька, вступив у бійку, захищаючи його ім'я. Тревіліян хотів наслідувати свого батька, але лише для того, щоб посісти вище місце в суспільстві. Джордж хотів бути програмістом, змалку відчувши потяг до знань. Для нього не мав значення матеріальний чи соціальний розрахунок, як для Тревіліяна, котрий хотів стати металургом, щоб потрапити на іншу планету-Новію.Однак мрії героїв не здійснилися. Тревіліян, який отримав знання за до старого апарата, відстав від інших. Оскільки він і гадки не мав про те, що можна самостійнощось прочитати, удосконалитися, то цілком зрозуміло, що він ніколи не досягне своеї мети. На відміну від нього, Джордж, котрого відправили в «інтернат для недоумків», не змирився зі своею долею. Він ще більше переконався у своему покликанні, а головне— збагнув, шщо людина має навчитися сама добувати знання, самостійно мислити: лише так можна керувати новітніми машинами й самим ходом технічного прогресу, а не залежати від них. Автор протиставляє не лише ставлення героїв до знань, освіти, але іхні моральні якості. Джордж Плейтен був людяним, морально стійким. Він хвилювався за своїх батьків, боявся осоромити іх. Він мав не лише талант, а й почуття гідності, внутрішньої свободи, цілеспрямованість. Тревіліян із дитинства звик, щоб за нього все вирішували інші. Він обрав найлегший шлях у житті, дбаючи лише про матеріальні блага та свій соцальний статус. Його воля повністю підкорена панівній системі. Він здатний на зраду колишнього товариша, відчувши, що той не такий, як усі.
Моё любимое произведение - повесть И.С.Тургенева "Ася". Написанная вдали от России, повесть рассказывает о событиях, которые произошли в маленьком немецком городке, но она вобрала в себя все глубокие впечатления автора о Родине. Мне близко по духу это произведение, я понимаю Асю, её переживания и радости мне очень близки. Господин Н.Н. обманул самые святые надежды героини, её хрупкое и доверчивое девичье сердце. И повесть, которая "пробуждает своею первою половиной самые светлые ожидания", повесть, в которой "нет ни грязных плутов, ни официальных злодеев, ни мещан, мужиков и маленьких чиновников...", после прочтения оставляет ощущение внутренней опустошенности, безотрадности, горести. Н.Н. не по силам истинная, одухотворенная, беззоветная любовь, которой так ждала от него Ася. Н.Н. - живой образ современного дворянства, его характер удивительно соответствует обществу того времени. В повести "Ася" чувствуется какая-то щемящая грусть от ощущения разлада мечты и реальности. На протяжении многих лет, изучая психологию людей, человеческих характеров и страстей, Тургенев пришёл к выводу, который мне нравится в это повести больше всего:"У счастья нет завтрашнего дня..."В этих строках заключена вся правда жизни, весь глубокий смысл повести. Прочитав повесть "Ася", я многое открыла для себя, открыла для себя Тургенева как замечательного писателя, тонкого мыслителя и философа и узнала ещё одну жизненную историю.