М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
katyagulina666
katyagulina666
02.07.2022 02:41 •  Литература

Аналіз поезії Т.Шевченко, мені однаково , ідея,жанр,тема​

👇
Ответ:
babchykalinka
babchykalinka
02.07.2022

Рік написання: 1847

Літературний рід: Лірика.

Жанр “Мені однаково”:

Ліричний вірш (медитація).

Вид лірики: Громадянська (медитативна

Провідний мотив: Патріотичні почуття відповідальності за батьків­щину.

Віршовий розмір “Мені однаково” — ямб. Тема “Мені однаково”: відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові, роздум поета над важкою долею власного рідного краю.

Ідея “Мені однаково”: віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження України.

Основна думка: Т. Шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу

4,4(77 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
School13kursk
School13kursk
02.07.2022

I). ОБРАЗ, -а; мн. образы, -ов; м. 1. Внешний вид, облик; наружность, внешность. Бог сотворил человека по своему образу и подобию. Мне часто вспоминается её нежный о. О. молодого Чехова запёчатлён на фотографиях. Это был настоящий дьявол в образе кудрявого ребёнка. Напился так, что потерял человеческий о. (утратил человеческие черты). Русские сказки рассказывают о царевне в образе лягушки (превращенной в лягушку, имеющей вид лягушки). Я с детства запомнил звериный о. войны (запомнил, как выглядит война). 2). Живое, наглядное представление о ком-, чём-л., возникающее в воображении, мыслях кого-л. Не раз возникал перед ним о. далёкой и любимой женщины. По вечерам перед ней вставал о. покойной матери. Будущее предстало перед нами в самых привлекательных образах. В душе постепенно ожили образы далёкого детства. 3. Филос. Форма восприятия сознанием явлений объективной действительности; отпечаток, воспроизведение сознанием предметов и явлений внешнего мира.

4). Обобщённое художественное восприятие действительности, облечённое в форму конкретного индивидуального явления. Художник мыслит образами. Дело писателя - создавать живые образы, говорить образами. Тип, характер, созданный писателем, художником, артистом. Сценический о. Литературный о. Положительные, отрицательные образы литературных героев.

Я думаю, что непосредственное отношение к художественному образу имеет значение под номером 4).

4,5(22 оценок)
Ответ:
kazhizhanov
kazhizhanov
02.07.2022
Твір "Майстер і Маргарита" Михайло Булгаков писав більше десяти років, декілька разів змінював задум, але відомо, що в першому варіанті в центрі роману був Воланд — уособлення містичного шару твору.

Волана — повелитель тіней, злий дух, йому і його почту належить фантастичний світ, чистилище, де спокутує свій гріх Понтій Пілат.

Сучасність, у яку увірвалися Воланд і його почет, проходить важке випробування істинами. Москва — столиця держави, що проголошувала себе царством істини, але тут люди встигли натворити стільки зла, що на його тлі нечиста сила здається доброю. У романі вона справедлива, допомагає тим, хто причетний до вічності, і карає справжніх грішників, виводить їх на чисту воду.

Воланду у всіх справах допомагають його помічники: кіт Бегемот, Коров'єв, Азазелло.

Кіт Бегемот — майстер побешкетувати, розіграти якогось грішника; Коров'єв володіє усіма мовами й жаргонами; суворий Азазелло надзвичайно винахідливий, коли треба когось вигнати з квартири №50, із Москви чи перенести з цього світу в той. І то по черзі, то втрьох чи вдвох вони створюють або страшні, або комедійні ситуації, але підкоряються всі вони силі Воланда.

З приходом нечистої сили в Москві стали відбуватися дивні речі. Директора вар'єте Стьопу Лиходєсва асистенти Воланда викидають із Москви в Ялту за те, що він нічого не розуміє у дорученій справі, дарма державну машину ганяє; великому театральному начальнику Семплеярову, який страждає тими ж вадами, дістається грандіозний сімейний скандал; без важких наслідків закінчується зустріч з нечистою силою Никанора Івановича, який бере хабарі, бюрократів і ледарів.

Зате суворе покарання чекає людей без фантазії. Фіндиректору Римському Воланд і його почет організували гаку сцену жахів, що він за хвилину стає старим сивим дідом. Страшно карають вони і буфетника за його жадібність. Маючи купу грошей, він їх береже, і Воланд говорить, що такі чоловіки, які не люблять вина, жінок, розваги, або важко хворі, або таємно ненавидять усіх навкруги.

Та найбільше покарання отримав Берліоз, керівник письменницької організації. Він вільно цитує Канта і Шиллера, але при цьому залишається невиправним догматиком. Розповідь Воланда про Ієшуа Га-Ноцрі захоплює його, та все одно він наполягає на своєму: ніякого Ієшуа, ніякого Ісуса Христа не було. І ні обізнаність Воланда, ні поява із повітря незвичайної фігури не можуть примусити Берліоза відмовитися від своїх переконань. Воланд терпіти не може слів "цього не може бути". Особливо якщо ці слова говорить безнадійним догматик.

Можливо, й без участі Воланда Берліозу трамваєм відрізало голову, але перетворити похорон у фарс — це вже справа нечистої сили.

Воланд вражає своїм незвичним виглядом. "Праве око із золотою іскрою на дні, що сверлило будь-кого до дна душі, ліве — порожне та чорне... Обличчя Воланда було скривлене набік, правий кутик вуст відтягнений донизу, на високому полисілому лобі були прорізані паралельні до гострих брів зморшки. Шкіру на обличчі Воланда, здавалось, навіки спалила засмага".

Михайло Булгаков неначе грається словом, легко і невимушено придумує образи, розповідає про дії, вмотивовуючи їх незвичними поглядами нечистої сили на Добро і Зло, Бога і Диявола, Світло і Темряву. Але за фантастичним сюжетом, ховається складна філософська концепція роману.

Не тільки сучасність перевіряється вічними істинами, але й вічні істини, стикаючись із сучасністю, заставляють задуматися про складність їхнього втілення в реальному, а не в ідеальному світі. Реальність світу така, що вічні істини перевіряються не тільки Богом, а й нечистою силою.
4,5(34 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ