Мне понравилась комедия фонвизина «недоросль». она принуждает читателя улыбнуться над смешными и нелепыми героями. писатель высмеивает дремучее невежество и нежелание хоть как-то изменить ситуацию, неверное воспитание дворянских детей, их лень и отсутствие своей позиции. комедия «недоросль» кажется забавнй лишь на первый взор. естественно, можно осудить госпожу простакову за её неверное и неразумное воспитание собственного сына. но ведь за свои ошибки она получила достойное наказание. слова "недоросли" в конце комедии — это живое подтверждение настоящего презрения и равнодушия, которые он испытывает по отношению к собственной матери. мать потакала всем капризам собственного ребенка, но конкретно это и оказалось самым нехорошим фактором, превратившим митрофанушку в убогое и ничтожное существо. простакова — персонаж совсем колоритный, она олицетворяет собой все человеческие пороки и слабости. таковым же смотрится её брат, любимое место которого — хлев со свиньями. недалеко от них ушел и митрофанушка. он не владеет ни разумом, ни благородством, ни возвышенными рвениями. он примитивен и жалок. непременно, все эти персонажи совсем комичны. но совместно с тем в данной комичности кроется большая человеческая катастрофа. такие пороки, как грубость, жадность, лицемерие, равнодушие, невежество, свидетельствуют о большой нравственной деградации людей. низость и убожество простаковых и скотининых являются отрицательными свойствами, воздействующими на жизнь остальных людей, то есть в произведении идет противостояние меду добром и злом. и весь ужас заключается в том, что зло на самом деле сильнее. надеюсь
Багато авторів писали про таких людей але найкраще до цієї справи підійшов мольєр автор комедії “міщанин-шляхтич”. у цій поезії він показує нам всю силу людської віри і бажання стати кращим. але є багато людей які бажають занадто багато таким і був головний герой цьої комедії, пан журден. він собі поставив на мету сати кращим від усіх інших, бути розумнішим за всіх і багатшим. саме через його бажання до знань він наймає усіх вчителів, які були у його місті. він старанно вчив фелософію, фехтування, історію і багато іншого. можна сказати, що ця людина була зациклена на знаннях але все те, що вінхотів вивчити за пару днів люди вчаться усе соє життя. журден нерозумів яким він був жалюгідним перед іншими. чоловік усе своє життя хотів стати дворянином. він думав, що получить цей титула заплативши але це було не так. хоча він був досить багатий і заможний, чоловік дбає про свою дочку самостійно і хоче, щоб у неї склалося краще майбутнє ніж у нього . журден хотів щоб вона непросто була заможною у майбутньому, а щоб носила титул графин. саме це він вважав найбільшою пошаною перед людьми. оскільки розумів, що гроші є у багатьох а титул тільки обраних. думається, що жульєн був помішаний на тому титлі .він заради цього готовий вирвати свою дочку з рук коханого чоловіка і віддати її заміж за графа доранта, який був насправді авантюристом. головною ідеєю твору мольєра є розмова між журденом і коханим його дочки клеонта, в якій мова йде про то , що журден живе примарним життям, він у погоні за титулом і видає себе не за того ким він є насправді. я вважаю, що своєю комедією мольєр хоче нас переконати в тому, що головне у житті людини це не її місце у суспілстві а її . і твір є дуже актуальним у теперішньому світі, оскільки люди , які нічого собою не придставляють, бажають отримати вище місце у світі. але це не є головним у людини, а саме честь, справедливісь і людяність є тими рисами людини яких треба прагнути усе життя, а не жити мріями.
