«Девятый вал» - одна из самых знаменитых картин Ивана Айвазовского, всемирно известного украинского и российского художника-мариниста.
Изображает море после большого ночного шторма и людей, пострадавших в кораблекрушении. Лучи солнца освещают огромные волны. Самая большая из них - девятый вал, готова обрушиться на людей, которые пытаются на обломках мачты.
Все говорит о величии и могуществе морской стихии и бес перед ней человека. Теплые тона картины делают море не таким суровым и дают зрителю надежду, что люди будут
Сегодня можем говорить о девятый вал уже как символ в литературе и искусстве - символ бурной стихии, свободы и силы. В переносном смысле следует понимать как ярчайшее проявление чего-то, расцвет (например, мастерства поэта и т.д.).
Объяснение:
1) Справжнє ім'я Олег Олександрович Кандиба
2) Ідея – автор нагадує нам, що життя прекрасне, але скороминуче, тому не варто витрачати час даремно, слід займатися тим, чого справді прагне душа в дану мить.
3) Лесі Українки
4) Максималізм і оптимізм
5) Метафора (вдруг не знаєш, це перебільшення)
6) Прототипом головного героя повісті став легендарний закарпатський богатир Іван Фірцак
7) Кротон
8) Андрій Малишко
9)Композитор Платон Майборода написав музику до цієї поезіï.
10) (1) Рушник — це символ України, вічна пам’ять народу .
Український рушник заворожує своєю красою та багатовіковою історією.
Рушник супроводжував людину протягом усього життя і в радості і в горі.
“Рідна мати моя, ти ночей не доспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку, ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала” – так писав про рушник видатний український поет Андрій Малишко.
“Пiсня про рушник” Андрія Малишко – це гімн материнської любові.
Рушник був найдорожчим подарунком матері в дорогу синові як пам’ять про дім, побажання щасливого майбутнього в новому житті.Рушник можна порівняти з піснею, витканою або вишитою на полотні.
Без рушника, як і без пісні, не обходиться ні одна урочистоста подія в житті людини. З рушником ушановували появу немовляти в родині, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка, зустрічали рідних та гостей; проводжали людину в останню путь. Молодята на весіллі ставали на рушник.
На мою думку, образ рушника у цьому вірші – це певний духовний оберіг, що дістається кожній дитині від її батьків, допомагає у скрутні хвилини печалі та смутку.
Рушник – це давня святиня мого народу. В його орнаменті втілена краса оточуючого світу, краса моєї неньки України.