ЛЕВ.
Лев, или , как его повсюду привыкли называть, царь зверей, обитает в саваннах Африки, зачастую в полупустынных её участков, а вот в Индии он главным образом встречается в лесах. Характерный облик льва известен всем: густая и длинная грива у самцов предаёт им весьма, своеобразный внешний вид. Это единственный зверь среди всех кошачьих, у которого внешние различия между особями разных полов выражены настолько сильно и очевидно. Львы, в отличие от остальных кошачьих, живут не поодиночно, а семьями, так называемыми прайдами.
В возрасте 4-4,5года самцы пытаются завоевать себе место вожака в каком-нибудь
пройде. В семье размножается один самец, который спаривается со всеми самками.
В выводке-от одного до четырёх львят, в исключительных случаях-шесть. Если
на смену старому приходит новый вожак, он старается убить всех детёнышей.
Обычно львицы размножаются раз в году, но если предыдущий выводок погибает,
то они принести новый выводок уже спустя 4-6 месяцев. С эволюционной
точки зрения это целесообразно, но образ царя зверей как-то не согласуется с детоубийством. Прайды, которые включают до семи взрослых самцов и до 20 взрослых самок с котятами. В полупустынях обычно состоят только из одного самца и двух-трёх самок. Охотятся в основном самки, а самцы охраняют территорию. Намеченную жертву окружают и стараются оттеснить туда, где находится засада. Когда жертва убита, самец одним из первых приступает к трапезе. Молодые львы учатся охотится и убивать жертву. Со временим они покинут семью ,в котором родились, и будут жить поодиночке или объединятся во времиные группы для совместной охоты и отдыха. Ещё одна «нелицеприятная» черта львов обнаружилась при изучении взаимоотношений этих хищников пятнистыми гиенами в Африки. Эти животные конкурируют друг с другом из-за добычи, и нередко прайд львов вступает в бой с кланом гиен из-за недавно убитой антилопы или зебры. Только вопреки бытующему мнению чаще не гиены пытаются «ограбить» львов, а ведут себя как животные- падальщики, пытаясь за счёт чужой добычи. Взрослый самец льва весит 180-230 кг. Львицы мельче: их вес примерно 140 кг. Среди всех приставителей кошачьих только у львов легко отличить самца от самки даже на большом расстояние благодаря росту и пышной гриве. Львы – великолепные прыгуны. Один очевидец утверждал, что лев на его глазах перемахнул через ущелье одиннадцемитровый ширины. Трехметровые перышки по вертикали- на обрывы или через изгороди – для них дело самое обычное. В каких случаях ревут львы- нет единого мнения.
Вальтер Скотт (1771 – 1832) увійшов в історію літератури як творець жанру історичного роману. Вальтер Скотт народився в 1771 р в Единбурзі, в Шотландії, яка вже перестала бути до цього часу самостійною державою, належав до старовинного, але збіднілого дворянського роду. Здобувши вищу юридичну освіту, став працювати адвокатом, багато роз’їжджав по Шотландії. З дитинства цікавився народною старовиною і історією. Після восьми років юридичної практики з 1800 р. стає професійним літератором, а два роки по тому випускає два томи фольклорного збірника “Пісні шотландської кордону”. Дебютував як поет циклом поем на історичні теми ( “Марміон”, “Діва озера”, “Рокба” і ін.), які принесли йому популярність. У 1813 р Скотту було навіть дано звання поета-лауреата, але він від нього відмовився. У середині 1810-х рр. Скотт залишає поезію і звертається до жанру роману, відчувши, що сама форма романтичної поеми занадто вузька для висвітлення історичного матеріалу. Працював в подальшому з великою інтенсивністю, опублікував близько 30 романів, які принесли йому світову славу («Веверлі», «Гай Маннерінг» , «Единбурзька в’язниця», “Айвенго“, «Шотландські пуритани», «Ламермурська наречена», «Роб Рой», «Монастир» та ін.). Протягом останніх десятиліть він провів у своєму замку в Абботсфорд, який перетворив на своєрідний музей, збираючи в ньому різного роду історичні документи, зразки меблів, одягу, зброї. Вальтер Скотт по праву вважається творцем історичного роману на Заході. Він творив у перехідну історичну епоху, коли помітно зріс в середовищі романтиків інтерес до минулого. Звертаючись до історії, Скотт прагнув вловити її глибинні тенденції, що дозволяють краще зрозуміти сучасну йому дійсність. Скотт бачив в історії рух, боротьбу, нездоланну перемогу прогресивних сил. Наприклад, король, який прагне до сильної централізованої влади, і прихильні до нього городяни і селяни беруть гору над феодальною реакцією (в романі “Айвенго”). Скотта цікавили не тільки історичні герої, королі, полководці, але і поведінка мас, які творять історію. Йому був притаманний історизм, включення окремої особистості в широкий історичний потік, зв’язок її долі з суспільством в цілому. У центрі його романів нерідко знаходився романтичний герой, розгорталася любовна лінія ( “Айвенго”, “Веверлі”, “Пуритани”). Але особливо цікаве і багате опинявся історичне тло, точно виписані реалії побуту, картини звичаїв. З точки зору тематики та проблематики романи Вальтера Скотта утворюють три головних цикли: шотландський, середньовічний і цикл, присвячений англійській революції XVII ст. В. Скотт створив багатоплановий гостросюжетний роман, з безліччю дійових осіб, що представляють різні соціальні групи У ньому зображені реальні історичні постаті (Річард Левове Серце, Людовік XI, принц Карл Стюарт і ін.) і вигадані персонажі, а події історичні поєднуються з епізодами і сценами приватного життя. Достовірності його романам надають описи обстановки, одягу, багатого і барвистого “історичного колориту”. Реалізм з’єднується у Вальтера Скотта з романтичним початком, який проявляється в інтересі до середньовіччя, до патріархальних форм життя.
Объяснение: