Новела Акутагави "Павутинка" до мені зрозуміти досить просте правило моралі: щоб жити добре, треба добре ставитися до оточуюючих. Це золоте правило спокон віків було і залишається актуальним для всіх людей, незалежно від їх віросповідання.
Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Ранок в японській традиції – символ нових надій, пробудження і переродження людської душі. В озері, яке є символом джерела життя, очищення, початку і кінця всього сущого на землі, квітнуть священні квіти лотоси – символи духовної чистоти і святості. Берегом озера знічев”я походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини. Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний добрий вчинок: колись Кандата в павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс, адже павук – символ зв”язку між світами, між простором і часом, символ найвищої мудрості, він пряде нитку життя.
Новела вчить, як важливо іноді вміти поставити себе на місце іншої людини, проявити співчутя до її долі, подати руку до
Новаторство Пушкина проявилось в том, что он сделал эту тему одной из ведущих в своем творчестве. Именно чтобы подчеркнуть божественное начало настоящего поэта, Пушкин использует в этом произведении возвышенную лексику, библейские образы’. Первым двустишием автор нагнетает мрачную атмосферу, одновременно подчеркивая избранность поэта не от рождения, а за реальные дела; необходимость пройти процесс самоочищения до встречи с ангелом. Серафима же отделяет от будущего пророка то, что засело слишком глубоко, — накипь мирской суеты, предрассудки окружающей жизни — и наделяет его поистине божественной силой «глаголом жечь сердца людей».
Объяснение: