Тема твору: зображення значення благодатного дощу для природи, як винагорода людям за працю.
Ідея твору: оспівування краси та гармонії в природі.
Основна думка: любування красою та гармонією у природі; барви, свіжість та врожай несе благодатний дощ.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш
Тематика: пейзажна лірика.
Художні засоби.
Епітети: «благодатний, довгожданий, сяйвом осіянний, золотий гість», «впав бадьоро, свіжо», «закурені будинки», «зголоднілих передмість», «гарячі груди», «буйним посівом», «білі села».
Метафора: «відкривай гарячі груди».
Персоніфікація: «дощ оживить і запліднить,… села звеселить».
Оклики: Мати земле!
Перелічення: «впав бадьоро, свіжо, дзвінко», «дощ остудить, оживить і запліднить».
Кількість строф – дві.
Вид строфи: шестивірш (секстет).
Рими: довгожданий – осіянний, гість – передмість, дзвінко – будинки, груди – остудить, запліднить – звеселить, ячменем – зеленим.
Римування: ААБВВБ – тернарне.
Благодатний, довгожданий,
Дивним сяйвом осіянний,
Золотий вечірній гість
Впав бадьоро, свіжо, дзвінко
На закурені будинки
Зголоднілих передмість.
Зорові образи: будинки, дощ, земля, пшениця, ячмінь.
Слухові образи: дзвінко.
Образи кольорів: золотий, зелений.
Объяснение:
пошел на левом пошел направо