А) Какой царь устроил пир для опричников? Б) Кто такие опричники? В) Сколько раз царь пытался привлечь внимание своего лучшего опричника? Г) Почему Кирибеевич не сразу заметил знаки царя? Д) Сказал ли опричник правду царю? Почему?
Мене теж цікавило це питання, але сформулюю трохи по-іншому - чому Холмс і його справи привабливі для читача ось уже стільки років, якщо сюжети розповідей надзвичайно прості? У самому справі, тут немає над чим ламати голову, все на поверхні, однак люди читають, перечитують і люблять Шерлока Холмса і його друга Вотсона. Напевно, тут справа в самому образі героя. Він якийсь винятковий вийшов у Конан Дойла. Хоча, адже неправдоподібний, згодні? Все-таки, тоді вперше все було, тільки починалися детективи як такі, та й багато письменників брали приклад з Конан Дойла, вчилися у нього. Та ж Агата Крісті. Згадайте її ранню річ "Вбивство на полі для гольфу". Там же буквально в очі кидаються аналогією з героями Дойла. Це потім вже вона знайшла себе і свій стиль і її герої стали тільки її. Скажу ще, що особисто для мене не тільки Шерлок Холмс є притягальним чином сищика в літературі, але без нього не обходиться.
Рассказ на тему "Нет лучшего дружка, чем родная матушка" предлагаю составить так: Не зря в народе говорят, что нет лучшего дружка, чем родная матушка. У меня бывало много случаев, которые могут подтвердить это высказывание. Как-то раз я с товарищами гулял на стройке. Я подвернул ногу, поэтому не смог идти дальше. Ребята испугались, что их родители узнают, где мы гуляем. Поэтому они убежали, оставив меня. Я позвонил маме, она меня забрала. Мама не ругала меня, ведь переживала о моем здоровье. Мама - самый близкий в мире человек. Она простить все проказы. Только мама останется рядом, когда другие люди отвернутся от тебя. Она опекает нас с первых дней жизни, искренне радуется успехам вместе с нами, горюет о несчастье. Мама - это часть нас с вами. Именно поэтому она воспринимает все наши проблемы и радости, как свои. Мама - лучший друг.
Мене теж цікавило це питання, але сформулюю трохи по-іншому - чому Холмс і його справи привабливі для читача ось уже стільки років, якщо сюжети розповідей надзвичайно прості? У самому справі, тут немає над чим ламати голову, все на поверхні, однак люди читають, перечитують і люблять Шерлока Холмса і його друга Вотсона. Напевно, тут справа в самому образі героя. Він якийсь винятковий вийшов у Конан Дойла. Хоча, адже неправдоподібний, згодні? Все-таки, тоді вперше все було, тільки починалися детективи як такі, та й багато письменників брали приклад з Конан Дойла, вчилися у нього. Та ж Агата Крісті. Згадайте її ранню річ "Вбивство на полі для гольфу". Там же буквально в очі кидаються аналогією з героями Дойла. Це потім вже вона знайшла себе і свій стиль і її герої стали тільки її. Скажу ще, що особисто для мене не тільки Шерлок Холмс є притягальним чином сищика в літературі, але без нього не обходиться.
Пришлось переводить с русского на украинский :(