Под утро гости разошлись, уже светало,
Жена спала, укрывшись одеялом,
Раскинувшись в истоме на подушке,
Должно быть, снится доброе подружке.
Я тупо осмотрел свой желтый ноготь...
Хочу её погладить и потрогать!
Решил напомнить о долгах своей супруге...
Она шептала мне спросонья, чуть в испуге,
Отстань, не буду я с тобою, с обезьяною,
Ты? Будишь женщину? Уставшую и пьяную?
Ты запиши себе, а то опять забудешь,
Нельзя будить, но ты всё будишь, будишь...
Тут приоткрылось одеяло, там, где ноги,
Как удержаться, как вести себя? О Боги!
Я потихонечку ступни её ласкаю,
Таких намёков я не пропускаю,
Сел, ошалевший от такого чуда...
Я? Буду женщину? Конечно буду!
Или.
Когда сели ужинать, папа отложил в сторону газету и пристально посмотрел на Витю:
— Что-то ты сегодня подозрительно тихий. Неужели опять схватил по русскому трояк с минусом?
— Нет, не трояк, — с загадочной улыбкой ответил Витя. — Я получил по русскому двойку!..
Папа поперхнулся, а мама чуть не выронила из рук заварной чайник.
— Он еще улыбается! — закричали хором папа и мама.
— А чего? Я не виноват! Она придирается! Я всего-то сделал две ошибки... В одном предложении...
— Во-первых, не она, а учительница! — сказала мама. — А во-вторых, смотря какие ошибки!
— Она попросила написать на доске сегодняшнее число, а я написал "перьвое опреля". Всего две ошибки!
Мама схватилась за сердце.
— Подожди-ка, подожди, — сказал папа, — какое сегодня число? Первое апреля? Теперь понятно, почему ты так хитро улыбаешься! Ты решил нас разыграть? Ты все это выдумал?
— Ага, — кивнул Витя. — Я пошутил. Меня по русскому и не спрашивали! С первым апреля!
— Ну и шуточки! — рассердилась мама. — Я из-за тебя чуть чайник не разбила!
Витя допил чай и вышел из-за стола. "Слава Богу, — подумал он, — что папа ничего не спросил про математику! Ведь двойку я как раз по математике получил!"
Ми живемо у найнапруженіший час історії незалежної України. В
умовах війни на Сході України, економічної кризи, реформування держави та
боротьби з корупцією сьогодні, як ніколи раніше на нашій пам’яті,
загострилися питання патріотизму, виховання громадянськості і національної
самосвідомості. Суворі випробування змусили багатьох з нас по-новому
поглянути на історію держави, усвідомити власне ставлення до рідної країни.
Слово «патріотизм» з абстрактної категорії стало таким, що можна відчути
на дотик і побачити на власні очі. Український патріотизм набув рис
конкретних дій громадян, спрямованих на боротьбу з зовнішнім агресором та
внутрішніми негараздами.
У таких умовах виховання патріотизму молодого покоління також
отримує нове звучання. Суспільство повертається обличчям до історії і
культури країни, молодь все більше намагається спілкуватись українською
мовою, читати українські книжки. Люди підкреслюють свою «українськість»
етнічною і державною символікою, приймають участь у волонтерському
рухові на до воїнам АТО та їхнім родинам. Отже, і діяльність
бібліотеки з патріотичного виховання дітей та молоді має відходити від
формалізму та ставати більш «живою» та конкретною.
Як держава починається з прапору, гімну і гербу, так усвідомлення
людиною себе частинкою нації починається з національної символіки й мови.
Сьогодні, коли символи нації, як кажуть, «в тренді», бібліотеки можуть
долучитися до просвіти громадян різного віку. Не тільки вдягати вишиванку,
а й розуміти її символіку і традиції; не тільки розмовляти українською, а й
розмовляти й писати грамотно; не тільки шанувати Шевченка й Лесю
Українку, а й читати твори сучасних українських авторів, - таку мотивацію та
прагнення людей мають розвивати бібліотечні працівники. Але щоб
надихнути новим життям просвітницьку діяльність, бібліотекам потрібно
обирати нові форми і методи, що зможуть об’єднати громаду навколо
книгозбірні, підвищити активність мешканців, налагодити діалог.
Пояснення:
це вже повне пояснення .Скороти і лиши потрібне тобі .Так потрібне. Вибери потрібне тобі
лошадиная фамилия то же смешной