Душа, принесенная ангелом с небес томилась потому, что
«И звуков небес заменить не могли
Ей скучные песни земли.».
Душе не хватало тех звуков, которые она слышала от ангела. Ей было желанно снова послушать те песни, которые на земле нельзя было исполнить или описать, настолько те были прекрасны. Это было так нужно потому, что в памяти осталась та чудесная песнь ангела, но снова насладиться мелодией или хотя бы отдаленно услышать и окунуться в то блаженство:
«Он пел о блаженстве безгрешных духов
Под кущами райских садов,
О Боге великом он пел, и хвала
Его непритворна была.».
Объяснение:
– Я чекав на тебе!.. – У Сашкових руках – розкішні й тендітні… лілеї! Такі, що завжди любила, – сліпучо-білі!
– Я чекав на
І ще раніше…
О серце, серце! Ти ж запевняло, що не купуєшся на принців! Чому ж так гучно закалатало?
– Я знав, що колись ти повернешся! – продовжував Сашко, не помічаючи, що всі присутні, серед них і Вадим, пороззявляли роти. – І знав, що тільки такий ресторан тебе зможе зацікавити!
Тому що за до слів виникла мова, писалися літописи і художні твори.
Саме слова показують де твоя батьківщина, показують яка твоя рідна мова.
Саме за до слів ми спілкуємося та обмінюємося думками.