Жанр “Іван Підкова”: історична поема Тема “Іван Підкова”: зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками. Ідея “Іван Підкова”: возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови, їх сили волі, братерської дружби, які так необхідні в здобутті перемоги над ворогом. Основна думка: ми повинні пишатись героїчним минулим України та її синами-козаками, на чолі яких були такі мудрі керівники, як І. Підкова; вшановувати їх і пам’ятати. Композиція “Іван Підкова” Твір поділяється на дві частини: 1) сучасність (дід, дивлячись на могили, згадує, як козаки мужньо виборювали волю, щасливе життя для України; козаки не втрачали почуття гумору, впевненості в собі навіть під час небезпеки); 2) минувшина (бурхливе море, яке начебто відчуває небезпеку, що наближається, — битва козаків з турками. І. Підкова обмірковує, де будуть відбуватися військові події, і відчувається задоволення отамана від того, що запорожці готові до рішучої боротьби, за це він їм дуже вдячний). Художні засоби “Іван Підкова” • рефрен: «Було колись…»; • метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, … говорять», «лихо танцювало», «журба … кружала», «серце … спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»; • епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»; • порівняння: «могили …, як гори», «хвилі, як ті гори»; • звертання: «Ануже, хлоп’ята», «Грай же, море», «Добре, батьку, отамане»; • риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гост вам!»; • риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»
Необычность басен Толстого в том, что они интересны и взрослому и ребенку. Сюжеты басен позаимствованы у древнегреческого автора Эзопа, но сами басни переведены Толстым весьма оригинально, но все же делятся на буквальный перевод и вольный. Иносказательность в баснях Толстого, безусловно, присутствует и ярко выражена в его произведениях. Она выражается в том, что за героями и персонажами автор прячет знакомые всем образы, с которыми мы сталкиваемся в повседневной жизни. Таким образом, автор иллюстрирует молодому читателю нравственные конфликты, заставляя задуматься над ними. В баснях Толстого мораль понятна ребенку – справедливость, уважение, дружба. Басни написаны просто и доступно, но при этом басни остаются с глубоким философским смыслом. Каждый может понять, что хотел сказать автор из диалогов персонажей и из самой сюжетной линии. Басни Толстого похожи на сказки, при этом многие из них напоминают реальную жизнь. Автор ценил и стремился к максимально понятному изложению и краткости, чтобы его истории были понятны всем и взрослому, и ребенку.
1. Глубокая ненависть по отношения к Троекурову, который был выше его положения , а также чувство несправедливости , из-за того, что отобрали всё имущество по желанию богатого соседа. Дубровский не знал куда идти и поддался чувством мщения -таким же знатным дворянам, при этом отдавая награбленное простым людям. 2. Наверно, как раз таки и разбойничество , потому что он не знал куда себя направить , в каком русле продолжать идти , ведь вся жизнь практически начиналась с нуля. Именно в такие моменты люди поддаются горести и начинают кончать жизнью. Но он держался! А ещё когда он не успел взять в жёны Марию .
Жанр “Іван Підкова”: історична поема Тема “Іван Підкова”: зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками. Ідея “Іван Підкова”: возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови, їх сили волі, братерської дружби, які так необхідні в здобутті перемоги над ворогом. Основна думка: ми повинні пишатись героїчним минулим України та її синами-козаками, на чолі яких були такі мудрі керівники, як І. Підкова; вшановувати їх і пам’ятати. Композиція “Іван Підкова” Твір поділяється на дві частини: 1) сучасність (дід, дивлячись на могили, згадує, як козаки мужньо виборювали волю, щасливе життя для України; козаки не втрачали почуття гумору, впевненості в собі навіть під час небезпеки); 2) минувшина (бурхливе море, яке начебто відчуває небезпеку, що наближається, — битва козаків з турками. І. Підкова обмірковує, де будуть відбуватися військові події, і відчувається задоволення отамана від того, що запорожці готові до рішучої боротьби, за це він їм дуже вдячний). Художні засоби “Іван Підкова” • рефрен: «Було колись…»; • метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, … говорять», «лихо танцювало», «журба … кружала», «серце … спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»; • епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»; • порівняння: «могили …, як гори», «хвилі, як ті гори»; • звертання: «Ануже, хлоп’ята», «Грай же, море», «Добре, батьку, отамане»; • риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гост вам!»; • риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»
Джерело: https://dovidka.biz.ua/ivan-pidkova-shevchenko-analiz/
Объяснение: