Хотя сказка "о мертвой царевне" и сказка про Белоснежку и имеет схожий сюжет, но эти два произведения совершенно разные.
Во-первых А.С. Пушкин написал сказку в стихах, тогда как у Братьев Гримм это проза.
Далее, в пушкинской сказки главными персонажами являются семь богатырей, а во второй сказке - гномы.
Белоснежку королева пыталась убить три раза, это задушить с шнурка, расчесать отравленным гребнем и отравить яблоком, у Пушкина устранение героини происходит только при отравленного яблока.
В русской сказке, Елисей сам долго ищет царевну, тогда как принц находит Белоснежку случайно.
Да и сам финал сказок различен, если Братья Гримм в своей сказке мачеху "заставляют" умереть танцуя в раскаленных башмаках, то у Пушкина мачеху смерть настигает от злобы, зависти и тоски
У головного героя повісті, Тараса Бульби, було двоє синів – Остап і Андрій. Обох старий полковник любив однаково сильно, дбав і переживав за них. Однак після певних подій його ставлення до дітей змінюється. Головною причиною такого розвитку сюжету було те, що характери у синів були різні. У тексті повісті «Тарас Бульба» характеристики Остапа та Андрія дані досить об’ємно. Читач може дізнатися не тільки про життя на Січі, але і ненадовго зануритися в минуле цих героїв. Ці два героя, з одного боку, неймовірно відрізняються один від одного, а з іншого – дуже схожі. Саме тому цікавою видається зіставлення, порівняння Остапа та Андрія.
Автор знайомить нас з братами, коли ті приїхали до батька і матері після завершення навчання в київській семінарії. На них безглуздий наряд, що і помічає батько. Старшого, Остапа, образили такі слова, тому він хоче вирішити суперечку кулаками. Тарас Бульба охоче стає учасником дрібної бійки: він бажає перевірити, чи справді син не зупиниться ні перед чим, щоб захистити власну точку зору. Остап виправдовує очікування батька, після чого «бій» завершується сімейними обіймами. Андрій ніяк не проявляє себе в цій сцені. «А ти, бейбас, що стоїш і руки опустив?» – запитує його Тарас. Але в діалог втручається дружина Бульби, і розмова переходить в інше русло.
У бесіді за столом мова заходить про часу в семінарії, а саме про покарання різками. Остап не хоче говорити про це, Андрій же сповнений рішучості завдати удару у відповідь, якщо подібна ситуація повториться. У цих двох невеликих епізодах простежується важлива річ: Остап поміркованішими і спокійніше Андрія, молодший син, навпаки, жадає подвигів
1.Иван Флягин- богатырь, напоминающий дедушку Илью Муромца.
2.Сбывающиеся предсказания (ты много раз погибать и ни разу не погибнешь, пока придет твоя настоящая погибель)
3.Причины многих поступков Флягина, жизненные неудачи.
4.Татарский плен.
5.Встреча с Грушей.
6.Голос совести, одержимость идеей самопожертвования, " ему за народ очень помереть хочется".
7.Очищение от грехов и успокоение в монастыре.
8.Очарованность богатыря Ивана Флягина - черта русского национального характера.