Роман А.С.Пушкина "Дубровский" - это одно из главных произведений в русской литературе. Действие и сюжет романа разворачивается в начале 19 века, но не смотря на то, что это было очень давно роман не потерял актуальность и в наши дни. Он повествует о вечных человеческих ценностях: любви, чести, достоинстве, непримиримости к подлости. В самом начале повествования знакомится читатель с двумя старыми помещиками. Один из них, Троекуров, — человек состоятельный и влиятельный. Но вместе с тем, он предстает личностью избалованной, живущей только ради собственного удовольствия. В отличии от него, помещик Андрей Дубровский не владеет большим богатством. Он горд и честолюбив. Он всегда спокойно высказывает свое мнение, что в итоге и привело его к провалу. В образе главного героя Владимире Дубровском представлен умный, добрый, сильный, уверенный в себе человек на настоящие поступки и трепетные нежные чувства. Человек, который умеет видеть и ценить прекрасное, любить и, в тоже время, сумевшего бросить вызов существующему строю. Но он всего лишь бунтарь по обстоятельствам. Изменения происходят в его судьбе, не затрагивая характер. Нельзя изменить что-то вокруг, не меняя себя.
Объяснение:
Надеюсь, смогла почочь, удачи в написании.
Відповідь:
Через воду він проводить,
А сам з місця вік не сходить.
(Міст) * * *
По полю ходить, жне, косить,
Зерно молотить, хліба не просить.
(Комбайн)
* * *
Хоч не літак, а крилатий,
Без крил не може працювати.
(Вітряк) * * *
Знизу клин
Зверху млин.
Тече вода
А їй не біда.
(Парасолька)
* * *
І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала добра й смачна.
(Калина) * * *
Кавунчики дрібненькі,
Смугасті та кисленькі,
У колючки вбралися
І кущиком назвалися.
(Аґрус)
* * *
Мов маленький м’ячик,
Висить, а не скаче,
Рум’яне, гладеньке,
На смак солоденьке.
(Яблуко)
* * *
Торох, торох,
Розсипався горох.
Почало світати –
Нема що збирати.
(Зірки)
* * *
Дерев’яний та довгенький,
Маю носик я гостренький.
На білому слід лишаю,
Усіх діток потішаю.
(Олівець) * * *
Ухопився за дріт,
Покотився у світ,
Потяг близняток
Цілий десяток.
(Електровоз)
* * *
Коли хочеш ти читати,
То повинен мене знати,
А коли мене не знаєш,
То нічого не вчитаєш.
(Абетка) * * *
З небесної діжки
Крижані горішки
На землю упали,
Шкоди нам завдали.
(Град)
* * *
Спритний майстер у стрибках:
На деревах, по гілках.
Вся руда, пухнастий хвіст,
Рідний дім для неї – ліс.
(Білка) * * *
На городі нога стоїть,
На нозі голова висить.
Куди сонце повертається,
Туди голова нахиляється.
(Соняшник)
* * *
З небокраю, з-за діброви,
Вийшли воли чорноброві:
Принесли водиці дзбан,
Полили і ліс, і лан.
(Хмари) * * *
Не ставок і не ріка,
Мох росте і осока.
Там земля - неначе тісто,
Що воно за дивне місце?
(Болото)
* * *
Квітка пишна, квітка гожа,
На троянду трішки схожа.
На кущах вона зростає.
Хто із вас цю квітку знає?
(Шипшина) * * *
Живим зерном народжений,
Живу я на землі.
Щодня рум’яним сонечком
Я сходжу на столі.
(Хліб)
* * *
У нашої бабусі
Сидить дід в кожусі,
Проти печі гріється,
Без води умиється.
(Кіт) * * *
Прийшла кума із довгим віником
На бесіду із нашим півником,
Схопила півня на обід
Та й замела мітлою слід.
(Лисиця)
Пояснення: наздоровя