Назвіть основні частини будівлі давньогрецького театру. Які з цих термінів увійшли в українську мову? Що вони означали за часів античності? А що означають нині?
У часи Давньої Греції постійної театральної будівлі не було. Театр розміщувався під відкритим небом і в деяких містах для цього використовували центральну площу, на якій ставили поміст для глядачів, в інших містах - галявин з схилами пагорбів, які оточували цю галявину. Класичний театр складався з трьох частин: театрону, орхестри і скене.
Орхестра – це круглий або підковоподібний утрамбований майданчик, що доходив до першого ряду місць глядачів і відділявся від них невисокою мармуровою балюстрадою. Посередині орхестри знаходився жертовник Діонісія, на якому перед виставами приносили жертву. На орхестрі виступали хор і актори .
Театрон (від слова «теаомай» — «дивлюсь») – це місця для глядачів, розташовані на схилі пагорба. Їх вирубувалися прямо в скелі або прокопувалися в землі й накривалися зверху дерев'яними дошками, а пізніше - кам'яними чи мармуровими плитами.
Скене (намет для переодягання акторів) — спочатку справді була наметом, а пізніше дерев'яною, потім кам'яною або мармуровою будівлею, що знаходилася за заднім, зрізаним боком орхестри. Вона представляла собою єдину в театрі закриту частину, мала вигляд палацу, повернутого фасадом до глядачів, оздобленого колонами, скульптурами та іншими прикрасами. Фасад також був своєрідним резонатором, що сприяв посиленню звука. Скене мала троє дверей, через які актори виходили під час дії, поверталися до скене, щоб змінити маски. У ній також зберігався акторський реквізит.
В українську мову увійшли терміни, які в часи античності звучали як скене (сучасна сцена) і орхестра (на даний час оркестр). Але значення їх сьогодні змінилося, тому що на сцені виступають актори, а оркестр – це колектив музикантів, призначений для спільного виконання різних музичних творів.
1,2) В те дни в садах Лицея я безмятежно расцветал. 3,4) Как часто ласковая муза мне услаждала путь немой. 5,6) И вот она в саду моем явилась барышней уездной. 7,8) Кто он таков? Ужель Евгений? 9,10) Зачем же так неблагосклонно Вы отзываетесь о нем? 11-13) Он возвратился и попал, как Чацкий, с корабля на бал. 14-16) К хозяйке дама приближалась, за нею важный генерал. 17,18) «Да кто ж она»? – Жена моя. 19,20) Ужель та самая Татьяна… 21-23) Упрямо смотрит он: она сидит покойна и вольна. 24-26) Тут был, однако, цвет столицы, и знать, и моды образцы. 27,28) Но мой Онегин вечер целый Татьяной занят был одной. Как изменилася Татьяна! 29-31) Любви все возрасты покорны. 32,33) Княгине слабою рукой он пишет страстное посланье. 34-36) Надежды нет! Он уезжает, свое безумство проклинает. 37-39) И постепенно в усыпленье и чувств и дум впадает он. 40, 42) Примчался к ней, к своей Татьяне мой неисправленный чудак. 43-45) Я плачу… если вашей Тани вы не забыли до сих пор. 46,47) А счастье было так возможно. 48) И здесь героя моего, в минуту, злую для него, читатель, ми теперь оставим. 49,50) Прости ж и ты, мой спутник странный, и ты, мой верный идеал!"
Глава I "Позвольте познакомить вас:Онегин,рано чувства в нем остыли;Ему наскучил света шум,ничто не трогало его, не замечал он ничего" Вот наш Онегин- сельский житель,заводов, вод, лесов, земель,хозяин полный". (Наследство "молодого повесы",завещание дяди,биография Евгения Онегина,хандра и скука.)
Глава II "Один среди своих владений.В соседстве-Владимир Ленской,от делать нечего друзья." ("Деревенские реформы",отдаление от соседей,приезд Ленского,друзья,Ольга и Татьяна,размышление смене поколений.)
Глава III "Простая, русская семья,Представь меня".Татьяна, милая Татьяна!-Я к вам пишу - чего же боле?" (Представление Ленским,влюблённость и письмо Татьяны Онегину.)
Глава IV "Учитесь властвовать собою;Не всякий вас, как я, поймет". Мой бедный Ленский, сердцем он.Для оной жизни был рожден."(Объяснение Онегина с Татьяной,исповедь Евгения,роман Ленского и Ольги,осень,зима,дата венчания.)
Глава V "Зима!Татьяна верила преданьям.И снится чудный сон Татьяне. Не в силах Ленский снесть удара." (Пора гаданий,сон Татьяны,именины Татьяны,бал,ревность Ленского.)
Глава VI "Короткий вызов, иль картель:Звал друга Ленский на дуэльДля блага мира или для славы был рожден..." (Записка Ленского,вызов на дуэль,сомнения Онегина,опоздание на дуэль,роковой выстрел,смерть поэта или обывателя)
Глава VII "Улыбкой ясною природа,Но ныне... памятник унылый Забыт. Вокруг кареты молодых,Татьяна проводила их.Простите, мирные места!"Кто? толстый этот генерал?"(Весна,забвение Ленского,замужество и отъезд Ольги,думы Татьяны об Онегине,отъезд в Москву,"ярмарка невест",внимание генерала,вступление.)
Глава VIII "Являться муза стала мне.Ужель та самая Татьяна?Неприятный tête-à-tête.В тоске безумных сожалений,к ее ногам упал Евгений;Я вас люблю (к чему лукавить?),Но я другому отдана;Я буду век ему верна." (Поэзия,музы,встреча на рауте Онегина и жены князя-Татьяны,влюблённость Онегина и письмо Татьяне,последнее объяснение и прощание с "спутником странным" и "верным идеалом".)
Відповідь:
У часи Давньої Греції постійної театральної будівлі не було. Театр розміщувався під відкритим небом і в деяких містах для цього використовували центральну площу, на якій ставили поміст для глядачів, в інших містах - галявин з схилами пагорбів, які оточували цю галявину. Класичний театр складався з трьох частин: театрону, орхестри і скене.
Орхестра – це круглий або підковоподібний утрамбований майданчик, що доходив до першого ряду місць глядачів і відділявся від них невисокою мармуровою балюстрадою. Посередині орхестри знаходився жертовник Діонісія, на якому перед виставами приносили жертву. На орхестрі виступали хор і актори .
Театрон (від слова «теаомай» — «дивлюсь») – це місця для глядачів, розташовані на схилі пагорба. Їх вирубувалися прямо в скелі або прокопувалися в землі й накривалися зверху дерев'яними дошками, а пізніше - кам'яними чи мармуровими плитами.
Скене (намет для переодягання акторів) — спочатку справді була наметом, а пізніше дерев'яною, потім кам'яною або мармуровою будівлею, що знаходилася за заднім, зрізаним боком орхестри. Вона представляла собою єдину в театрі закриту частину, мала вигляд палацу, повернутого фасадом до глядачів, оздобленого колонами, скульптурами та іншими прикрасами. Фасад також був своєрідним резонатором, що сприяв посиленню звука. Скене мала троє дверей, через які актори виходили під час дії, поверталися до скене, щоб змінити маски. У ній також зберігався акторський реквізит.
В українську мову увійшли терміни, які в часи античності звучали як скене (сучасна сцена) і орхестра (на даний час оркестр). Але значення їх сьогодні змінилося, тому що на сцені виступають актори, а оркестр – це колектив музикантів, призначений для спільного виконання різних музичних творів.
Пояснення: