Том Сойєр і Гек Фінн — мої улюблені герої з книги Марка Твена "Пригоди Тома Сойєра". Коли я читаю цю книгу, то мені здається, ніби там пишуть дещо й про мене. Я вчуся непогано, але для мене, так само, як і для Тома, понеділок зранку неприємний. "У понеділок зранку Том Сойєр почував себе дуже нещасним. Так завжди бувало з ним по понеділках, бо цього дня починається тиждень нових страждань у школі". Так справді буває. У п'ятницю не хочеться розлучатися зі школою, а в понеділок важко починати навчання. Але з Томом і Геком усе здається легким. Том навчив мене, як з легкістю робити неприємну справу. Коли він фарбував паркан, усі хлопці наввипередки хотіли хоча б трішечки це спробувати, бо не кожного ж дня "щастить білити паркани".
Гек і Том були добрими і сміливими. Вони нікому не робили зла. Навіть навпаки. їм вдалося до слідству знайти злочинців і покарати їх. Гек був сином алкоголіка і вдягався в лахміття. Батьки не хотіли, щоб їхні діти дружили з Геком. Але Том на це не зважав. У нього була своя думка. І мені це теж сподобалося. Том і Гек — справжні друзі. Мені хотілося б, щоб у мене були такі друзі — веселі, добрі й сміливі.
Я считаю что Филька в начале зказки был большим и немножко добрым.Потомучто он любил писать сказки и сам заигрался в этой сказке.Подтверждается эта мысль словами текста.Следовательно он был потом очень добрым и заигрывался и он любил быть добрым но не любил быть злым и вот однажды он был злой и понял что это ему не подходит и вот решил заиграться хорошим в сказке он ещё в детстве был добрым человеком и вот он всем делал добро и некодка этого он не допускал ошибку он любил маленьких детей и он радился в 1945 году умер в 2000 году он жил для всех и папал в красную книгу любил очень всех дедушек и бабушек и делал всем добро не пропускал не одного ошибки в добре всё делал честно и он всей души говорил что не отпустит некого не уйдёт не от кого и вот он умер любил и любил и всё таки его нет все очень растраиволись иногда хотели стать токим же добрым как и он и все стали таким же как и он!