У країні Інгарії, де такі речі, як семимильні чоботи і шапки-невидимки, існують насправді, народитися найстаршим із трьох дітей — неабияке безталання. Усім відомо, що коли ви, всі троє, вирушите на пошуки щастя, саме тебе першого спіткає невдача, та ще й найдошкульніша.
Софі Хаттер була найстаршою з трьох сестер. Вона навіть не була дитиною бідного лісоруба, що давало би їй бодай якусь надію на успіх. Ні, її батьки були цілком заможними: вони тримали крамничку дамських капелюшків у процвітаючому містечку Маркет-Чіппінг. Щоправда, рідна мати Софі померла, коли тій було два рочки, а її сестричці Летті — лише один.
Їхній батько одружився на наймолодшій зі своїх продавщиць, гарненькій блондинці на ім’я Фанні. Фанні невдовзі народила третю сестру — Марту. Це мало би перетворити Софі та Летті на Бридких Старших Сестер, але насправді всі три дівчинки виросли дуже навіть гарненькими — хоча Летті все-таки називали найвродливішою. Фанні ставилася до всіх трьох дівчаток однаково ніжно й ніколи жодним чином не виділяла Марту.
У країні Інгарії, де такі речі, як семимильні чоботи і шапки-невидимки, існують насправді, народитися найстаршим із трьох дітей — неабияке безталання. Усім відомо, що коли ви, всі троє, вирушите на пошуки щастя, саме тебе першого спіткає невдача, та ще й найдошкульніша.
Софі Хаттер була найстаршою з трьох сестер. Вона навіть не була дитиною бідного лісоруба, що давало би їй бодай якусь надію на успіх. Ні, її батьки були цілком заможними: вони тримали крамничку дамських капелюшків у процвітаючому містечку Маркет-Чіппінг. Щоправда, рідна мати Софі померла, коли тій було два рочки, а її сестричці Летті — лише один.
Їхній батько одружився на наймолодшій зі своїх продавщиць, гарненькій блондинці на ім’я Фанні. Фанні невдовзі народила третю сестру — Марту. Це мало би перетворити Софі та Летті на Бридких Старших Сестер, але насправді всі три дівчинки виросли дуже навіть гарненькими — хоча Летті все-таки називали найвродливішою. Фанні ставилася до всіх трьох дівчаток однаково ніжно й ніколи жодним чином не виділяла Марту.
В апреле 1942 года был подбит его истребитель, а сам он получил ранение и оказался во вражеском тылу. 18 суток Маресьев сражался со смертью, ползком пробираясь к линии фронта. Едва живого, его обнаружили в лесу 2 мальчиков. Раненого лётчика удалось переправить в Москву в госпиталь.
Всё, что происходило далее, - один долгий подвиг Маресьева. Лётчику медики ампутировали голени обеих ног. Но, ещё находясь на больничной койке, Алексей начинает изнурительные тренировки. В его планах – вернуться в авиацию. В феврале 1943года он совершил первый вылет после ранения. Слава о подвиге Маресьева разнеслась по всему фронту.
Объяснение: