Жанр: ліро-епічна героїчна поема (на думку деяких літературознавців, це повість, літописна повість).
Тема: зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. (у вузькому розумінні); історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумінні).
Ідея»: заклик руських князів до єднання в боротьбі проти ворогів Руської землі; засудження князівських міжусобиць. Ідея виражена в «золотому слові» Святослава.
Головні герої: князь Ігор; Ігорів брат Всеволод Святославич, князь курський і трубецький; Ігорів небіж Святослав Ольгович, князь рильський; дружина Ігоря —- Ярославна; половці: Овлур, Гзак, Кончак. Центральним образом твору виступає Руська земля, її жива історія.
Композиція: простежуються, хоча не позначаються, частини: вступ, або заспів, основна частина і закінчення, або кінцівка: вступ (пісня Бояна) — роздуми автора над манерою описування подій;
основна частина (кілька оповідань): виступ Ігоревої дружини; похід; битви з половцями; сон і «золоте слово» Святослава; «плач Ярославни»; втеча Ігоря з полону;
закінчення (величання Ігоря, князів і дружини)
Основні сюжетні елементи «Слово про похід Ігорів»:
експозиція: підготовка Ігоря з дружиною князів до військового походу, зловісні знаки;
зав ’язка: битва з половцями
кульмінація: поразка руської дружини; Ігор, Всеволод, Володимир, Святослав потрапили в полон;
ДАНИЛА — герой сказа П. П. Бажова «Каменный цветок» (1938). В основу этого философско-поэтического произведения положены «тайные сказы» о Малахитнице, Хозяйке Медной горы и о ее колдовском каменном цветке, заимствованные из уральского фольклора. Сочетание фантастического и реального, характерное для народной сказовой традиции, подчеркивает драматизм столкновения действительности и идеала, обыденности и красоты. Данилку Недокормыша звали «блаженным» . Ни в казачках господских, ни в подпасках оказался он «не гож» , и тогда отдали его в обучение к мастеру Прокопьичу «по малахит-ному делу» . Так он «вырос за работой» и стал лучшим мастером в своем деле. Но не увлекала его работа: «Трудности много, а красоты ровно и вовсе нет» . Надумал Д. «полную силу камня самому поглядеть и людям показать» . Вспомнил он рассказ старой ведуньи Вихорихи о колдовском каменном цветке, приносящем несчастье человеку, увидевшему его, но и дарующем познание главной сути прекрасного. Бросился Д. в ноги Хозяйке Медной горы: «Покажи цветок! » Та выполнила, но «затуманился» Д. после того, как цветок увидел, «голову разломило» . Бросил он свою невесту, названого отца Прокопьича, «ахнул ба-лодкой» и сгинул: Малахитница взяла его в «горные мастера» . О дальнейшей судьбе Д. повествует автор в двух других сказах — «Горный мастер» (1939) и «Хрупкая веточка» (1940), вошедших в книгу «Малахитовая шкатулка» . Интерпретации образа Д. -мастера традиционно связаны с проблемами духовной жизни творца, вечными поисками истины и гармонии, невозможностью конечного постижения тайны прекрасного.
В театрах люди могут увидеть многие модели поведения человека, различные жизненные ситуации. Во время театрального действия главным героям приходится принимать решения, которые имеют свои последствия. Зрители в это время могут оценить решения и поступки героев, увидеть, к чему все это может привести. И затем, все это можно воплотить в реальную жизнь. Например, не совершать тех же ошибок, какие были у героев. Деятельность театров важна для общества. Она служит примером жизненных ситуаций, в котором может оказаться каждый человек.
ПАСПОРТ ТВОРУ
Автор: невідомий.
Рід літератури: ліро-епос.
Жанр: ліро-епічна героїчна поема (на думку деяких літературознавців, це повість, літописна повість).
Тема: зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. (у вузькому розумінні); історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумінні).
Ідея»: заклик руських князів до єднання в боротьбі проти ворогів Руської землі; засудження князівських міжусобиць. Ідея виражена в «золотому слові» Святослава.
Головні герої: князь Ігор; Ігорів брат Всеволод Святославич, князь курський і трубецький; Ігорів небіж Святослав Ольгович, князь рильський; дружина Ігоря —- Ярославна; половці: Овлур, Гзак, Кончак. Центральним образом твору виступає Руська земля, її жива історія.
Композиція: простежуються, хоча не позначаються, частини: вступ, або заспів, основна частина і закінчення, або кінцівка: вступ (пісня Бояна) — роздуми автора над манерою описування подій;
основна частина (кілька оповідань): виступ Ігоревої дружини; похід; битви з половцями; сон і «золоте слово» Святослава; «плач Ярославни»; втеча Ігоря з полону;
закінчення (величання Ігоря, князів і дружини)
Основні сюжетні елементи «Слово про похід Ігорів»:
експозиція: підготовка Ігоря з дружиною князів до військового походу, зловісні знаки;
зав ’язка: битва з половцями
кульмінація: поразка руської дружини; Ігор, Всеволод, Володимир, Святослав потрапили в полон;
розв ’язка: втеча Ігоря з половецької неволі.
Объяснение: