ответ:я знаю, я был на вопросе, но мне нужны Е-балы
Объяснение:
Крч, на примере ссор Онегина с Ленским насчет Ольги ,мы увидели, что дружба иногда даже важнее чем очередной роман со знатной дамой. Ольга все таки бросила Онегина, а рана в сердце от смерти друга уже не заживет. Также нужно ценить того человека, которыц любит тебя сейчас, ведь потом уже будет поздно (это мы увидели на примере Онегина с Татьяной). Также в любом обществе сначала оценивают внешние качества характера как у Ольги (енергичность, позитивность и все в этом духе) , а потом только внутренний мир человека как у Татьяны (мечтательность, любовь к книгам и большая глубина мысли о любви и других жизненных штуках)
Людям, которые хотят стать парикмахером нужно соблюдать принципы и правила. Самое основное : терпеливость и любовь к своему труду. Да-да, именно это залог успеха. Углубляемся: парикмахер должен быть очень аккуратным. Ведь он может случайно не туда рукой - бац! прическа испорчена, клиент недоволен. Также парикмахерам нужно быть вежливыми. Они принимают клиентов, а значит нужно уважать их, быть понимающим. Не забудьте про гигиену! мойте расчестки и другие приборы. Убирайрайте волосы с пола. Обновляйте жидкие средства. Соблюдайте гигиену!
Объяснение:
Я бы хотел всем людям посоветовать относиться к своей профессии очень внимательно. Когда ты уже учишься в средней школе надо уже задумываться какие предметы тебе нравиться, что у тебя хорошо получается, что тебе нравиться делать, и соответствует это ли твоим моральным принципам. Ведь в основном в будущем ты будешь опираться на эти критерии чтоб выбрать дальнейшие место своей учёбы, а потом и работу. Работа это дело жизни, и эта работа должна тебе нравиться, ведь на работе ты проведёшь большую часть жизни. Также эта работа должна приносить хороший доход, или карьерный рост с увеличением зарплаты. ведь чем больше денег тем легче содержать семью, и платить за коммунальные услуги. Если кратко, то надо внимательно выбирать работу, ведь это может сильно сказаться на вашей будущей, а может и настоящей жизни.
"Євгеній Онєгін" - роман у віршах великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна - є перлиною словесності, без знання якої неможливо уявити себе сучасній людині. Іншими словами, це - класика.
Часи змінилися, і люди змінилися теж. І не дивно, що тепер, читаючи цей роман, сучасні люди скоріш за все сприймають його не так, як сучасники Пушкіна. Насамперед це стосується головного героя роману - Євгенія Онєгіна.
Розповідь в романі ведется від автора, який називає себе добрим приятелем Євгенія. У самому романі він указує на свою схожість з героєм: "Обидва пристрасті ми знали. Обох життя гнітило нас; В серцях огонь юнацький згас; Обох підступно чатували Злоба Фортуни і людська У самім розцвіті віка." Деякі дослідники пишуть, що і Онєгіна Пушкін частково писав з себе. Я вважаю, що з цим можно погодитися, але ж частково. Якщо пошукати, у них можна знайти схожі риси.
Як відомо, Олександр Сергійович Пушкін працював над "Онєгіним" в 1823-1830 роках, тобто герой роману був приблизно його однолітком. Онєгіну - 26 років ("Доживши марно, без трудів До двадцяти шести років. Літа пройшовши невеселі Без служби, без жони, без діл. Не знав, де діти решту сил.").
Схоже у них і походження - обидва дворяни б життя. Світські розваги та любовні інтриги були частиною життя обох, принаймні, у Петербурзі. Але тут є відмінність, що є дуже важливою, як на мене.
Пушкін був талановитим поетом. Він був творцем! Онєгін творцем не був. Пушкін писав, що герой спробував зайнятися письменництвом, але наполеглива праця здавалася йому нудною і нічого з-під його пера не вийшло.
Пушкін був унікальним, а Онєгін - типовим представником свого класу, тобто одним з багатьох. У цьому, на мій погляд, полягає найбільша різниця між ними.