1. Рассказ, драма.
2. В литературе описание внешности человека, походки, мимики называется портрет.
3. Пейзаж.
4. Мюллер дал Андрею Соколову выпить шнапса и закусить хлебом за победу немецкого оружия. Как только Андрей это услышал, он отказался пить, сказав, что не пьющий. Тогда Мюллер сказал: "Не хочешь пить за нашу победу? Тогда выпей за свою погибель". Андрей выпил, но закусывать не стал, сказав что после 1-го стакана не закусывает, тогда ему налили ещё, но он сказал что и после 2-го не закусывает. А после 3 стакана откусил маленький кусочек хлеба, этим он хотел показать, что "Хотя я и с голода помираю, но давиться ихней подачкой не собираюсь". Тогда Мюллер встал, сказал что Андрей Соколов хороший солдат, дал ему небольшую буханку хлеба, сало и отпустил. Когда он пришёл к товарищам, то разделили поровну.
5. Б) сравнение; Г) эпитет; Д) риторический вопрос.
Объяснение:
У період культурної першості Афін (V—IV ст. до н.е.) центральне місце в літературі займали драматичні жанри.
Афінський театр V століття до нашої ери був і трагічним (трагедії Есхіла, Софокла, Евріпіда), і комічними (комедії Арістофана). Театр займався питаннями політики і моралі. Це був театр, що усвідомлював свою виховну і наставницьку роль.
При всіх відмінностях грецьких драматургів, у них було щось загальне. Це, насамперед, переконаність у тому, що поет має бути вчителем народу, його наставником. Важко уявити собі виховно-просвітительську роль театру, адже в V столітті до нашої ери не було друкарства, газет, журналів. Театр являв собою єдиний засіб масової інформації, не враховуючи зборів і базарних зборищ.
Ніякий оратор, ніякий рукопис не могли розраховувати на таку кількість слухачів і читачів, як Афінський театр, що вміщав сімнадцять тисяч глядачів. Держава прагнула пропагувати театр серед громадян, і для найбідніших в населення була введена державна до на оплату театральних місць. Вистави відбувалися тільки по святах, але починалися вони ранком, а закінчувалися з заходом сонця і розтягувалися на кілька днів.