Роман відомої американської письменниці Г. Бічер-Стоу (1811—1896) «Хатина дядька Тома» вийшов окремим виданням у 1852 р. і став одним із бестселерів ХІХ ст. Тема твору не нова, але його емоційне навантаження відповідало настроям і духові часу. У романі яскраво зображено жахливе становище рабів у США: торгівлю живим товаром, страждання матерів, яких розлучають з дітьми. Та водночас автор дає надію на краще, показує, що у цьому недосконалому світі є чисті й благородні душі, які своїми діями прагнуть полегшити страждання інших, вселяє віру в неминучість змін у житті людини на краще, якщо за них боротися і вірити в них
Объяснение:
Afвтор – Афанасій Фет
Рік написання – 1850
Жанр -ліричний вірш
Тема – любовні відносини, побачення в нічній тиші.
kомпозиція – вірш умовно ділиться на пейзажні замальовки і опис почуттів між закоханими. А. Фет не розмежовує ці сцени, а тісно переплітає між собою.
Жанр – ліричний вірш.
Віршований розмір – трьох- і чотиристопний хорей, римування перехресна авав.
Особливість поезії. Вона схожа на прекрасний етюд, що передає красу природи і глибокі почуття. Вірш від початку до кінця перейнято рухом, незважаючи на те, що в ньому немає жодного дієслова: із 36 слів, що утворюють вірш, 26 – іменники.
Художні засоби:
метафори – «срібна гра», «у хмаринках — пурпур рози. Відблиск янтаря».
Епітети – Ніжний звук, Солов’їний спів, Срібна гра, Сонних ручаїв, Милого лиця
У вірші багато незакінчених речень, за до яких передано почуття ліричнfsого героя, його переживання, знервованість, таємничість і особливу піднесеність душі.
У центрі вірша, традиційаі для інтимної лірики, тема кохання, яка розкривається не лише за до описів внутрішнього стану закоханих, їх поет переплітає з елементами пейзажу.
Ліричний герой практично не проявляє себе, але пристрасний і ніжний опис любовної сцени підказує, що перед нами палка натура. У перших рядках А. Фет описує чарівні звуки любові: «шепіт, ніжний звук зітхання». Розмова між двома спорідненими душами доповнює «солов’їний спів». Соловей – символ чистоти і любові, тому автор не випадково згадує цю птицю. Опис сонного струмка, який розмірено колише свої води, додає опису таємності і ніжність.
У другій строфі тема любові виявляється виразніше. Ліричний герой підпускає читача ближче, дозволяючи йому побачити, як змінюється «миле обличчя». У третій строфі емоції наростають ще більше, між закоханими загостgрюється пристрасть. Поет розповідає про поцілунки, змішані з сльозами. Чому ж вони з’являються на очах щасливих закоханих? Тютчев вважав, що саме сльози показують найвищий напруження пристрасті.
композиція
Композиція твору тільки на перший погляд здається простою. Вірш ділиться всього на три катрена. Проте, в трьох чотиривіршах автор зумів поєднати елемеrwнти пейзажної і любовної лірики, в змісті вірша умовно можна вrrиділити дві складоooві.
Объяснение:
Структурные признаки классического сонета
Основные
Количество строк — четырнадцать;
количество строф — четыре (два катрена, два терцета);
повторяемость рифм;
система рифмовки:
перекрёстная или охватная в катренах;
разнообразная в терцетах;
размер — распространённый в поэзии:
голландской, немецкой, русской, скандинавских стран — пятистопный или шестистопный ямб;
английской — пятистопный ямб;
итальянской, испанской, португальской — одиннадцатисложный стих (гендекасиллаб);
французской — александрийский стих.
Дополнительные
Синтаксическая законченность каждой из четырёх строф;
интонационное различие катренов и терцетов;
точность рифм, чередование рифм мужских и женских;
отсутствие повтора слов (кроме союзов, междометий, предлогов и т. п.).
Объяснение: