Объяснение:
10 лютого 1898 – Бертольд Брехт народився в Аугсбурзі, в сім’ї керівника фабрики. 1917 – закінчив Аугсбургскую гімназію, вступив на медичний факультет Мюнхенського університету. 1918 – призваний в армію, служив санітаром у військовому госпіталі. Пише перші твори, серед них – знаменита «Легенда про мертвого солдата»; п’єси «Ваал» і «Барабанний бій в ночі». 1920-ті – з’явилися його перші п’єси. 1923 – переїхав до Берліна, де працював завідувачем літературної частини і режисером в театрі Макса Рейнхардта. 1926 – написав комедію «Що той солдат, що цей» 1927 – було видано збірник віршів «Домашні проповіді» 1928 – після прем’єри «Тригрошова опери», до автора прийшла популярність у всій Європі. 1929-1931 – «Свята Іоанна боєнь» 1933-1948– період еміграції, сім’я переїжджає до Австрії, а потім, після її окупації, до Швеції та Фінляндії. Коли Фінляндія вступила у війну Брехт з сім’єю переїжджає до США. 1938 – закінчена п’єса «Страх і відчай в Третій імперії» 1939 – «Життя Галілея» і «Матінка Кураж та її діти». 1940 – «Покупка міді», «Вулична сцена» 1941 – «Добра людина з Сезуана», пише «Кар’єра Артуро Уї, якої могло не бути» – антигітлерівський памфлет. 1944 – «Кавказьке крейдяне коло» 1948 – Брехт приїжджає в Німеччину, обравши місцем проживання Східний Берлін. 1949 – Бертольт Брехт заснував Берлінер ансамбль – драматичний театр в Берліні, який користувався популярністю. 1951 – нагороджений Національною премією НДР 1953 – Брехт обраний головою пен-клубу НДР і ФРН 1954 – Брехт був обраний віце-президентом Академії мистецтв НДР. Брехт нагороджений Ленінською премією «За зміцнення миру між народами». 14 серпня 1956 – Бертольд Брехт помер у Берліні.
Быть человеком это целое призвание. Это означает, что он должен быть смелым, отважным, отзывчивым, неравнодушным и т.д. Таких людей сразу можно выделить из толпы, они чем – то отличаются от остальных людей и притягивают к себе. Возле таких людей всегда нужно держаться рядом, так как они ничего плохого не пожелают другим людям, они дружелюбны и становятся хорошими друзьями.
Мне очень хочется, чтобы вокруг меня были бы именно такие люди. Видя их в толпе, на душе становится чуточку спокойнее, потому что именно они являются двигателями этого мира, они жизни, они находят решения в трудных ситуациях.
Не указано название произведения