В то время, когда открываются лавки и различные учреждения, Онегин только едет домой после ночных гуляний, балов. Просыпается он уже ближу к обеду, чашечка кофе в кровать, и записочкиприглашения на новые балы на подносике ему уже несут. Там детский праздник, там день рождения, Онегин не задумывается над выбором места, "поспеть везде немудрено"... НАдев шляпу(боливар), он едет на бульвар, гулять, пока часы не прозвенят время обеда- около 16 часов. На обед Евгению всегда подают заморские блюда(описание есть в той же первой главе). После обеда Онегин едет в театр, но приезжает не вовремя, как положено, а позже всех, когда поднимается занавес и спектакль начинается. Идет по ногам, расталкивает всех, кто попадется у него на пути. Немного посмотрев спектакль, он направляет очки(забыла как называются) на ложе, где сидят дамы, высматривая среди них миловидных незнакомок. Когда дам не оказывается, а уже выученный сюжет спектакля надоедает, он выходит из театра(все так-же по ногам) и отправляется домой. Дома перемерив множество нарядов и кое-как собравшись, Онегин едет на балы...И так каждый день..
3.Царь, Царица, Мачеха, Царевна, 7 богатырей, королевич Елисей.
Высока, стройна, бела, и умом, и всем взяла, но зато горда, своенравна и ревнива. Так о мачехи написал сам Пушкин. Её красота была хлоднокровной, словно неживой. К Царевне она проявила зависть. В итоге она умерла от своей зависти.
Бело лица, черноброва, нрава кроткого такого. Все эти персонажи любят Царевну. А Елисей любит ее больше всех. Сама Царевна тоже любит каждого, и готова придти в любую минуту на она очень наивна, но все равно, она даже с этим останется счастливо)))
Творчість Панаса Опанасовича Фета (1820- 1892) відрізнялося оригінальністю й сміливим польотом фантазії. Будучи від природи досить похмурою людиною, раціональним у справах, консервативним у переконаннях, Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 Фет з’являється перед нами як поет, що оспівує красу природи й людських почуттів. Багато критиків часто зауважували, що вірші Фета не так вуж і прості, як можуть здатися на перший погляд. Але для того щоб зрозуміти творчість Панаса Опанасовича, його необхідно навчитися сприймати. Моїм самим улюбленим віршем є “Я прийшов до тебе із привітом…
”. Цей поетичний шедевр із самого юнацтва асоціюється із красою фетовских створінь. Вірш був уперше надрукований у журналі “Вітчизняні записки” в 1843 р., у сьомому номері. Основна тема вірша – любов. І нехай сама тема стара й побита, добуток відрізняється новизною й свіжістю
А вуж про необычайности прийомів написання поетичних текстів свідчили багато сучасників Фета. Сам початок вірша вже незвичайно хоча б тому, що поети того часу дотримувалися пушкінської традиції віршування, що вимагала граничної точності в словах і сполученнях слів. Рядок з тексту: Я прийшов до тебе із привітом, розповісти… є неточною й навіть не зовсім “правильної”.
Критики того часу бачили у Фете зухвалого й сміливого поета. Фет знав про неточності своїх поетичних слів, про наближеність їх до живого, того більше яркою й виразного мовлення. Поет свої твори в жарт називав віршами “у розпатланому виді”.
Не зовсім правильні і як би неохайні вираження фетовских віршів створюють вигадливі, незвичайно нові образи. Уже перші слова вірша “Я прийшов до тебе із привітом…”, такі начебто б випадков і безглузді, створюють органічну природність живого мовлення
Відчуття імпровізації робить початок поетичного тексту ще більш легким і доступним. Момент імпровізації можна помітити й в останніх словах вірша: …не знаю сам, що буду Співати, - Але тільки пісня зріє. Читаючи цей вірш Фета, мені іноді здається, що слово володіє в Панаса Опанасовича якоюсь особливою властивістю, що при всій його широті, зыбкости народжує в думках різноманітні асоціації. Це можна зрівняти лише з музичним образом
У зачині фетовского вірша деякі слова звучать особливо яскраво. У першій строфі це: “привіт”, “сонце”, “світло”, “трепет листів”. Їхній емоційний зміст близький друг до друга. По викликуваних асоціаціях вони говорять про сильні почуття – радості, щастя, любові
Нагадуючи музичний акорд, що поступово збільшує своє звучання, сприймається стрункість у звуковому й словесному ряді. Важливе достоїнство будь-якого поетичного тексту – його цілісність. Тут вона проявляється з дивною жвавістю
У вірші “Я прийшов до тебе із привітом..” зауважується й стрункість предметів, і стрункість тону В одному русі перебувають предмети зовнішнього миру й почуття героя. Численні повтори у вірші також сприяють цілісності композиції добутку. Повтори як би скріплюють слова в даному вірші
Повторами досягається стрункий, цілісний рух звуків і слів. Це називається художнім впливом на читача. Наприклад, дієслово “розповісти” – головне слово-скріпа у вірші, що надає тексту єдине відчуття цілісності. Помітно це слово в другому вірші першої строфи й у першому вірші всіх наступних строф: “Розповісти, що з тією же пристрастю”, “Розповісти, що отовсюду…
”. У тексті можна й ще знайти слова-повтори: “Ліс прокинувся” – “весь прокинувся”, “гілкою кожної – кожним птахом”. Хочеться відзначити й той факт, що всі рими у вірші жіночі. Це закінчення ненаголошеним складом надає протяжність і музикальність. Велика увага у своїх поетичних добутках Фет надавав кінцівці. Тут можна відзначити, що ліричний сюжет завершується пісень – вищою крапкою радості
У пісні й слів-те ще ні, а вона вже рветься назовні. На закінчення мені хотілося б помітити, що добутку Фета користуються величезною популярністю протягом от уже цілого сторіччя. Його вірші схожі на пісні, а пісні існували завжди і йшли із самого серця, зачіпаючи душу слухача!
Объяснение: