Витя-главный герой рассказа многое пережил.Его мучала совесть,он обманул доверие бабушки.Его переживания были мучительными,Витя не решился рассказать об обмане,отложил разговор до утра,но утром проспал уход бабушки.Он не смог прийти домой не от страха,что его накажут,а от стыда.Он понял,что нельзя обманывать,лучше самому всё рассказать честно.Дед поддержал внука,бабушка простила,Витя понял,что доброта,сострадание,умение прощать-это главные качества человека.
Настроение героя меняется стремительно,как и всё в детстве.С замиранием сердца Витя приходит домой,страх,что его обман раскроет бабушка и он будет наказан,но никто не заметил обмана.Мальчик успокаивается,но ему не хватает воли рассказать об обмане и он откладывает это до утра.Утром он опять уходит играть,так как проспал отъезд бабушки , но настроение не улучшается,а наоборот его начинает гнести вина.Чем ближе вечер,тем Витя больше раскаивается.Интонация рассказчика меняется ,как и настроение Вити,из осуждающей, речь становится просящей,сочувствующей.Со слезами Витя приходит домой,он осознал вину и готов к наказанию,ему очень стыдно.
Бабушкин пряник Витя не забыл даже когда вырос.Иногда урок доброты,важнее наказания.Бабушка подарила пряник внуку,хотя он её обманул,но гораздо важнее было,что Витя понял свою вину,осознал и запомнил урок на всю жизнь.Плохое забывается,наказания остаются в а доброта,сердечность запоминаются надолго.
Мої роздуми над п'єсою І. Котляревського "Наталка Полтавка"
Серед жіночих імен Наталок, Оксанок, Марічок чи не найбільше, а тому їх вважають найпоширенішими в Україні. Мабуть, через те, що дівчата з цими іменами були особливими. Поширенню імені Наталка сприяла і п'єса Івана Петровича Котляревського "Наталка Полтавка".
Я впевнена, що всі, хто читав п'єсу І. П. Котляревського, не залишилися байдужими до образу Наталки — дівчини чесної, рішучої, вірної, красивої, працьовитої. Став крилатим і вислів возного: "Золото — не дівка!" Чим же полонили цей образ і вся п'єса І. П. Котляревського читачів уже не одного покоління українців? У чому популярність п'єси й сьогодні?
На мою думку, насамперед п'єса полонить читача чи глядача добротою, щирістю, великодушністю героїв твору. І тим, що перемагають у п'єсі правда, щирі почуття, а несправедливість підступає. Нам завжди хочеться, щоб було так. І звичайно — велика сила кохання. Світ споконвіку тримався на любові, і в будь-який час будуть важливими й найціннішими такі почуття, як доброта, душевність, повага й кохання. Образи Наталки й Петра, створені І. П. Котляревським, — це символи вірності в коханні й боротьбі за нього.
Коли я читала вперше п'єсу Котляревського, вона дуже сподобалася мені тим, що в ній багато пісень, танців. Письменник відтворив національний колорит, вивів такі характери персонажів, які справляють неповторне враження.
У п'єсі звучить 22 пісні, деякі з них народні, деякі написав сам письменник, але вони теж стали народними, бо полюбилися народові. Цікаво те, що майже кожен із персонажів має свій пісенний портрет. Пісні роблять п'єсу не схожою на інші — і в цьому теж особливість твору І. П. Котляревського