Павлуша – один из мальчиков, встреченных охотником у ночного костра. Сначала мы узнали имя героя, потом автор описал внешность мальчика, в немногих репликах и поступках раскрылся и характер двенадцатилетнего мужичка.
Павел больше делает, чем говорит. Он следит за котлом с картошкой, следит за огнем, наблюдателен (рыба плеснула, звездочка покатилась), отвлекает ребят, когда те напугались лесных звуков, переключив их внимание на картошку. Когда разволновались и убежали собаки, почуяв чужого, Павел без оружия бросился за ними, громко звал собак по именам, вернувшись, равнодушно бросил: «Я думал, волк».
Теперь уже автору не просто нравится этот мальчуган, он им невольно любуется. «Он был очень хорош в это мгновение. Его некрасивое лицо, оживленное быстрой ездой, горело смелой удалью и твердой решимостью».
Его власть признают животные: когда он положил руку на голову одной из собак, «долго не поворачивало головы обрадованное животное, с признательной гордостью посматривая сбоку на Павлушу».
Відповідно до вимог шкільної програми школярі вивчають два твори Гоголя – повість «Тарас Бульба» (у 7 класі) та «Шинель» (у 9-му). Проте сьогодні традиційно «шкільний» твір, яким є «Тарас Бульба», потрапив до епіцентру різноманітних ідеологічних дискусій. Причина тому – як ідеологічно спрямований підхід до вивчення твору (увага надається аналізу теми патріотизму, ілюстрацією до якої стали долі головних героїв), такі традиційне позбавлення повісті відповідного літературознавчого супроводу (розгляду жанрової природи твору, аналізу типологічних особливостей героїв, уваги до образу оповідача тощо). З об’єктивних причин читач-семикласник не готовий осягнути складну архітектоніку твору і тому, за відсутністю естетико-філософського контексту твору, засвоює ідеологічні кліше (патріотичний твір, герої-патріо-ти – Тарас іОстап, герой-зрадник Андрій). На нашу думку, в сучасній методиці визначилося коло питань, вирішення яких дасть можливість наблизити твір до читача. Представимо основні з них, що потребують вивчення підчас організації опрацювання повісті «Тарас Бульба».
Відповідно до вимог шкільної програми школярі вивчають два твори Гоголя – повість «Тарас Бульба» (у 7 класі) та «Шинель» (у 9-му). Проте сьогодні традиційно «шкільний» твір, яким є «Тарас Бульба», потрапив до епіцентру різноманітних ідеологічних дискусій. Причина тому – як ідеологічно спрямований підхід до вивчення твору (увага надається аналізу теми патріотизму, ілюстрацією до якої стали долі головних героїв), такі традиційне позбавлення повісті відповідного літературознавчого супроводу (розгляду жанрової природи твору, аналізу типологічних особливостей героїв, уваги до образу оповідача тощо). З об’єктивних причин читач-семикласник не готовий осягнути складну архітектоніку твору і тому, за відсутністю естетико-філософського контексту твору, засвоює ідеологічні кліше (патріотичний твір, герої-патріо-ти – Тарас іОстап, герой-зрадник Андрій). На нашу думку, в сучасній методиці визначилося коло питань, вирішення яких дасть можливість наблизити твір до читача. Представимо основні з них, що потребують вивчення підчас організації опрацювання повісті «Тарас Бульба».
Павлуша – один из мальчиков, встреченных охотником у ночного костра. Сначала мы узнали имя героя, потом автор описал внешность мальчика, в немногих репликах и поступках раскрылся и характер двенадцатилетнего мужичка.
Павел больше делает, чем говорит. Он следит за котлом с картошкой, следит за огнем, наблюдателен (рыба плеснула, звездочка покатилась), отвлекает ребят, когда те напугались лесных звуков, переключив их внимание на картошку. Когда разволновались и убежали собаки, почуяв чужого, Павел без оружия бросился за ними, громко звал собак по именам, вернувшись, равнодушно бросил: «Я думал, волк».
Теперь уже автору не просто нравится этот мальчуган, он им невольно любуется. «Он был очень хорош в это мгновение. Его некрасивое лицо, оживленное быстрой ездой, горело смелой удалью и твердой решимостью».
Его власть признают животные: когда он положил руку на голову одной из собак, «долго не поворачивало головы обрадованное животное, с признательной гордостью посматривая сбоку на Павлушу».
Объяснение: