Тема – зображення війни та страждань, які вона приносить людям. Ідея – заклик припинити війну і страждання людей. Мрія про відродження країни, засудження війни
Основна думка – навесні все повинно радіти: і природа і люди. Настрій – «Країна в руїнах», «три місяці поспіль палає запекла війна». У цьому вірші Ду Фу картина природи контрастує з описом зруйнованої батьківщини. Поета хвилюють внутрішні чвари, що призводять до спустошення й зубожіння країни. Проте він вірить, що, як природа навесні, його вітчизна оживе й знову розквітне.
Художні засоби:
Епітети – «квіти в сльозах» та «птахи журливі», “співочо-строкато”, “запекла війна”, “Рідке воно й куце”
Метафори – “лягла сивина”, ” гори і ріки живуть”. Образи: країна, квіти, птахи журливі, війна
«Повесть о житии Александра Невского» — памятник древнерусской литературы XIII в. В рукописях он не имеет устойчивого названия и именуется «житием» , «словом» или «повестью о житии» . Это произведение представляет собою княжескую биографию, соединяющую в себе черты воинской повести и жития. Составление «Жития Александра Невского» относят к 80-м гг. XIII в. и связывают с именами Дмитрия Александровича, сына Александра Невского, киевского и владимирского митрополита Кирилла, с Владимиром, с монастырем Рождества богородицы, где было погребено тело князя. Здесь в XIII в. начинается почитание князя как святого и возникает первая редакция его жития.
Автор «Жития» , книжник из окружения митрополита Кирилла, называющий себя современником князя, свидетелем его жизни, по своим воспоминаниям и рассказам соратников Александра Невского создает жизнеописание князя, прославляющее его воинские доблести и политические успехи.
В исторической науке существует целый ряд версий относительно авторства данного памятника, однако ни одна из них не может считаться доказанной. На протяжении нескольких веков Владимирская редакция «Жития Александра Невского» переписывалась и перерабатывалась (существует более пятнадцати его редакций) . Публикуется текст первой редакции «Жития Александра Невского» («Повесть о житии и о храбрости Александра Невского» ) по одному (всего их 13) из древнейших списков, который датируется концом XV в. Отсутствующие в этом списке эпизод о шести храбрецах и рассказ о чуде за Ижорой внесены по тексту жития в Лаврентьевской летописи. По этому же тексту исправляются явные ошибки списка, взятого за основной.
Хорей — двудольный размер, с ударением на первом слоге в стопе, то есть в строке ударными являются первый, третий, пятый и т. д. слоги. Пример четырехстопного хорея: Бу́ря мгло́ю не́бо кро́ет_́_ __ · _́_ __ · _́_ __ · _́_ __ Ви́хри сне́жные крутя́;_́_ __ · _́_ __ · __ __ · _́_ А. С. Пушкин, «Зимний вечер»
Ямб — двудольный размер, с ударением на последнем слоге в стопе, то есть в строке ударными являются второй, четвёртый, шестой и т. д. слоги. Пример пятистопного ямба: Наря́жены мы вме́сте го́род ве́дать, __ _́_ · __ __ · __ _́_ · __ _́_ · __ _́_ Но, ка́жется, нам не́ за кем смотре́ть__ _́_ · __ __ · __ _́_ · __ __ · __ _́_ А. С. Пушкин, «Борис Годунов»
Автор – Ду Фу
Жанр – громадянська лірика
Тема – зображення війни та страждань, які вона приносить людям. Ідея – заклик припинити війну і страждання людей. Мрія про відродження країни, засудження війни
Основна думка – навесні все повинно радіти: і природа і люди. Настрій – «Країна в руїнах», «три місяці поспіль палає запекла війна». У цьому вірші Ду Фу картина природи контрастує з описом зруйнованої батьківщини. Поета хвилюють внутрішні чвари, що призводять до спустошення й зубожіння країни. Проте він вірить, що, як природа навесні, його вітчизна оживе й знову розквітне.
Художні засоби:
Епітети – «квіти в сльозах» та «птахи журливі», “співочо-строкато”, “запекла війна”, “Рідке воно й куце”
Метафори – “лягла сивина”, ” гори і ріки живуть”. Образи: країна, квіти, птахи журливі, війна
Объяснение: