повесть “станционный смотритель” занимает значительное место в творчестве а. с. пушкина и имеет большое значение для всей . в ней едва ли не впервые изображены жизненные невзгоды, боль и страдание того, кого называют “маленьким человеком”. с нее начинается в тема “униженных и оскорбленных”, которая познакомит с добрыми, , героями и позволит увидеть не только кротость, но и величие их душ и сердец.
* кто главный герой повести? (главным героем повести является станционный смотритель самсон вырин)
* вспомните, что говорит автор об отношении богатых путешественников к станционным смотрителям?
(кто не проклинал станционных смотрителей, кто с ними не бранивался? кто на почитал их извергами человеческого рода… ? боже! какие ругательства, какие угрозы посыплются на его голову! в дождь и в слякоть принужден он бегать по дворам, …уходит он в сени, чтоб только на минуту отдохнуть от крика и толчков раздраженного постояльца)
* как видим, защитить этих людей некому, к унижениям и издевательствам они привыкли.
* найдите портрет самсона вырина в первой части повести. каким автор его рисует?
- та це ж пилип! а, щоб тебе холєра ясна взяла! проте по його обличчю було видно, що якби швайку справді вхопила холера, то він був би вельми засмучений .гей, то тільки стріли в небо швидко випускають, - відказав дід кібчик. - а добру річ роблять не один день. грицикові було моторошно. раніше він гадав, що треба стерегтися лише татар. а тепер, виявилося, і серед своїх є не кращі. бо лях, аби ти знав, не кращий від татарина. або й ще гірший. ординець, бач, шаблюкою голову знесе, а лях до горлянки пазурі тягне… ет, і коли це закінчиться? у воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. раніше це називалося здобичництвом. а тепер, хоча хлопці займаються все тим же, чомусь називається козакуванням. а чому саме - ніхто вже й не скаже. щоправда, саньків далекий родич і сусіда сухорукий дід кібчик інколи казав таке: - по-татарському козак - це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. хоче - звіра полює, хоче - візьметься за шаблюку і йде на ногайця. а нинішні… - тут дід кібчик презирливо спльовував на землю, - швидше від кози пішли. обгризає геть усе в плавнях, а з очеретів і носа не висовує. щоб, бува, якийсь татарин його не побачив.
подробнее на livelib.ru: