Декабрь - волшебное время года. Пушистый снег, хрустящий под ногами, запах морозной свежести, предвкушение рождественской поры. Любовью наполняется каждая частичка души и тела. Вот-вот Новый год настанет!
Для меня лучше месяц январь как бы даёт стимул радоваться, нежели декабрь, так как январь это всё же уже состоявшийся новый год.Покалывающий морозец, прочие прелести... Вроде бы так можно было сказать и про другие месяцы зимы, но ощущение всех названных прелестей усиливалось тем, что помнишь - "сейчас - канун Праздника №1"... Почему говорю в времени? Да потому, что, видимо, приближается новая геологическая эпоха, в которой от зимы останутся одни только воспоминания, грустно... Ну а что - здесь, в Москве и области (да и не только) уже не первый год снег толком не выпадает, а как выпадет, так за считанные дни (а то и часы) стаивает. Действительно - новая геологическая эпоха или же это все из-за выброса парниковых газов, или и то и другое "в одном флаконе"?.. Декабрь уж на носу, и неужели же опять будет не декабрь вовсе, а октябрьская слякоть (или же, что не менее отвратно, - снег стаивает, и при этом мороз ударяет... это куда вообще годится - мороз без снега?!)? Нет, такой декабрь по сердцу никогда не будет...
Відповідь:
Гоме́р - легендарний давньогрецький поет, якого вважають автором «Іліади» та «Одіссеї», двох славетних грецьких епічних поем, що започаткували європейську літературу. В «Одіссеї» міститься перше у писемних джерелах повідомлення, що стосується найдавнішого населення на території України — кіммерійців[3]. В античності Гомеру приписувалося авторство й інших творів (див. кіклічні поеми; від деяких з них збереглися фрагменти). Сукупність проблем, пов'язаних з особою Гомера і його відношенням до «Іліади» та «Одіссеї», про час виникнення, склад і взаємозв'язок окремих частин цих поем становлять знамените не тільки в порівняльному літературознавстві, а й у всій науці про античний світ «Гомерівське питання». Вважається національним народним героєм Греції[
Практично в усі періоди європейської літератури «Іліада» та «Одіссея» розглядалися як вершина епічної поезії. З цим погоджувалися і критики, і поети. За зразок першої половини «Енеїди» Вергілій взяв «Одіссею», а другої половини — «Іліаду». Тому письменники, що жили після Вергілія, і були мало знайомі з Гомером, самі того не усвідомлюючи, сприймали давньогрецького поета за посередництвом Вергілія. Горацій ставить Гомера вище всіх інших епічних авторів. У своєму надзвичайно впливовому творі «Мистецтво поезії» він звеличує майстерність Гомера у викладі, побудові сюжету й образів героїв. Саме Горацій, відштовхуючись від «Одіссеї», пустив у загальний обіг принцип, що епос варто починати посередині дії. Навіть у ті часи, коли грецька мова була на Заході практично невідомою, Гомера продовжували шанувати (див. Данте Аліг'єрі).
Епічні автори доби Відродження і пізніших періодів європейської літератури діяли, оглядаючись на Гомера. У порівняно недавні часи, особливо у зв'язку з пошаною романтиків до грецької культури на початку XIX століття, багато ліриків і прозаїків надихалися поемами Гомера і черпали з них матеріал для творчості. Настільки різні і по техніці, і стосовно традиції автори, як Альфред Теннісон і Джеймс Джойс, написали на тему «Одіссеї» свої твори. Однак у період з XVI по XVIII століття більший інтерес виклика́ла політична по темі «Іліада», що знайшло відображення у Вільяма Шекспіра й Жана Расіна. Серед античних авторів, що випробували на собі вплив Гомера, можна назвати Піндара, Есхіла, Софокла, Евріпіда, Квінта Еннія, Овідія, Плутарха, серед пізніших Педро Кальдерона, Джона Драйдена, Джамбаттіста Віко, Йоганна Вольфганга Ґете, Джованні Пасколі і Жана Жироду. Цей вплив існує і понині. Новогрецький поет Н. Казандзакіс склав до «Одіссеї» величезне продовження на 33 333 рядки. Практично щороку з'являються значні твори в руслі неогомерівської традиції.
Объяснение:
Мой любимый зимний месяц - декабрь. Мне он нравится, так - как в декабре идёт первый снег. Всё деревья обсыпаны снегом. А ещё в декабре мой любимый праздник - Новый год.