Казку Сергія Аксакова «Червоненька квіточка» я читала разом з мамою перед сном. Це моя улюблена книга. Це чарівна казка про добро і зло, про те, що не можна судити про людину по її зовнішньому вигляду.
Головною героїнею казки стає молодша дочка купця, Настенька. Вона попросила у батька самий незвичайний подарунок – аленький квіточку. Батько не міг не виконати бажання коханої дочки. Правда, чудовисько, в саду якого купець зірвав чарівну рослину, наказало йому повернутися назад. Але Настенька дуже любила свого батька і не могла допустити, щоб він постраждав через неї. Вона сама вирушила до чудовиська, яке, насправді, виявилося зачарованим прекрасним принцом. Щира любов дівчини зруйнувала чари. На заздрість сестрам вона вийшла заміж. Зіграли яскраве весілля.
Мені дуже сподобалася ця казка тим, що в результаті щира любов змогла все подолати. Добро перемогло, як це і повинно бути. Молодша дочка купця знайшла щастя разом з принцом. Батько був за неї радий. А злорадним сестрам залишалося тільки заздрити осторонь. Так і повинно бути в житті: добро торжествує, а зло карається.
Книга: "Нина, девочка шетой луны".
Автор : Муни Витчер.
Интересный, захватывающий сюжет, который притягивает девочку-подростка очень сильно. Переплетния романтики и приключений делают эту книгу интересной в плане познавательного. Узнаешь много мифов, легенд, понимаешь что это выдумка, но не можешь оторваться от яркого сюжета.
Понравилось описание чуств у девочки Нины с ее тяжелой судьбой, понравилась сама серия, ведь все 4 книги,..Такие потрясающие и фантастические. Узнаешь много об Алхимии, как о науке. Рекомендую всем почитать.
Когда я был(была) маленькой мне всегда хотелось попасть в будущее.Как то раз я просыпаюсь и вижу растут цветы. С моих слов кажется всё обычно, но постойте цветы то необычные. справо красно-зелёные в крапинку,слево огромные голубовато-жёлтые, а под ногами серебристая трова.Она так красиво блестела на солнце,как серебро.
Когда я чуть подальше я увидел(а) очень смешного смверя. Это был слонокот с телом и хоботом как у слона м усами и хвостом как у слона. Я был(а) очень удивлён(а). Когда я поднфл(а) голову на верх... Я увидел(а) чудесную птицу. Она подлетела ко мне. Я немного боялся(лась) но потом я поняла что она нестрашная. Я дала ей яблоко и она съела его и привратилась в статую. Мне захотелость посмотреть поближе. Я потошла,залезла на её спину... И вдруг... Я уже летела на прикрасной птице. Она летела высоко-высоко над звёздами. Я увидел(а) яркую вспышку. И я дома.
теперь я уже взрослый(ая) и хотите верьте хотите неверьте.Но та точь запомнилась мне на всю жизнь.
Надеюсь что понравилось и
Не так давно, я прочитав книгу про хлопчика на ім'я Гаррі Поттер. Мені давно рекомендували цю книгу, але читанням особливо я ніколи не захоплювався. Але саме ця книга змусила мене переглянути свої уподобання.
Така чарівна історія, про звичайного хлопчика, життя якого змінюється в одну мить, таким чином, яким він і уявить собі не міг, мимоволі змушує повірити в те, що диво дійсно існує, і воно серед нас. Хоч ми того навіть не підозрюємо.
Я полюбив цю книгу за те, що хоч це звичайно і казка, але читаєш її що називається на одному диханні. Цікавий, захоплюючий сюжет дозволяє тобі брати участь у всіх подіях розповіді і пройти всі випробування і пригоди разом з головним героєм, Гаррі Поттером і його вірними друзями Роном Візлі і Герміоною Грейнджер.
Хотілося б, щоб такої цікавої літератури було набагато більше, і навіть в нашому житті, хочеться щоб була хоч і маленька, але все ж частинка чарівництва цій книзі, крім цікавого сюжету, вона багато чому мене навчила. Бути сміливим, не відвертатися перед обличчям опастности і завжди приходить на до своїм вірним друзям. Як це робив Гаррі Поттер.