ответ: Буба — головна героїня повісті. Дівчині 16 років, вона не була ні дуже вродливою, ані дуже негарною, ані дуже високою, ні дуже низькою. Вона нічим не вирізнялася серед своїх ровесників, такі ж самі джинси і мартенси. А ось батьки Буби були відомими. Мама Буби — відома авторка жіночих романів, а тато — ведучий сльозливих телевізійних ток-шоу. У сім’ї Буба почувала себе нещасною, тому що її батьки були заклопотані, і не мали жодного уявлення про доньчине життя. « Як твої справи, Бубо? Усе гаразд? Буба подумала, чи батькові спало коли-небудь на думку, що кожну розмову він починає однаково. Нібищойно повернувся з далекої подорожі. Запитання, чи все в неї гаразд, було загальним, і аж ніяк не заохочувало Бубу до звірянь». «Уроки зробила? — так реагував на її появу батько, коли похмурий і погано поголений, долав шлях зіспальні до туалету. Він ніколи не чекав, доки донька щось скаже, тож вона й не відповідала». «Не вперше мати в присутності доньки розмовляла сама із собою, своїм тілом, колготами й пурпуровим светриком. Але вони настільки рідко зустрічалися вдома, що дівчина була вдячна їй навіть за постать у дзеркалі, яка час від часу зупиняла погляд на доньці, очікуючи схвалення в таких важливих справах, як колір шарфика, котрий мати саме приміряла»). І батьки Буби були нещасливі. Вони уникали розмов, брехали, дратувалися, у них не було часу для себе. Вони краще почуваються за межами родини, на роботі. Але Буба не лише переживає через відносини з батьками. Також вона переживає через нещасне кохання до Адася, з яким вона дружила з дитинства, а він її покинув заради її найкращої подруги Йольки. «Нарешті те, що Адась, той самий, з яким Буба знайома з дитсадочка і якого любить, почав зустрічатися з Йолькою. І що він навіть не подумав піти з Бубою на «Міс Сайгон», хоча в неї були два квитки». «Нещастям називала Буба й справу із криптонімом «Адась». Бо хлопець, здавалося, абсолютно її не помічав. Якщо й запитував у неї, то про Йольку. Якщо балакав, то про Йольку. А коли дівчина бачила його на перервах веселого й у чудовому настрої, то поруч завжди була Йолька». Йолька не була спражньою подругою Буби. Вона сміялася над Бубою, використовувала її в своїх цілях, підставляла на уроках, ображала через її уподобання до солодкого.
Объяснение:
В рассказе Шолохова «Судьба человека» главный герой, Андрей Соколов, потеряв свою семью в годы войны, побывав в плену, где он испытал на себе жестокое обращение фашистов, всё же не теряет своей человеческой сущности. Встретив у чайной мальчика Ванюшку, который тоже потерял родных в годы войны, он принимает решение взять его на воспитание и говорит ему, что является его отцом. «И как только я не зачерствел душой, пройдя всё это», - говорит он, рассказывая свою историю новому знакомому. Этот человек нашёл в себе силы противостоять коверкающему души пламени войны. Андрею Соколову остаться человеком любовь, сила духа, сострадание.
Объяснение: