ответ:
в зале располагаются две команды участников, болельщики, родители, педагоги и дети детского сада.
ведущий. дети, мы с вами живем в прекрасной стране россия. наша страна большая. у нас есть леса, поля, горы, реки и озера, степи. у нас великолепная и разнообразная природа.
1 ребенок.
есть на земле огромный дом
под крышей голубой.
живут в нем солнце, дождь и гром,
лес и морской прибой.
2 ребенок.
живут в нем птицы и цветы,
весенний звон ручья.
живешь в том светлом доме ты
и все твои друзья.
3 ребенок.
куда б дороги не вели,
всегда ты будешь в нем.
природою родной земли
зовется этот дом.
ответ:
человеку тяжко без отечества. таково уж дитя природы, что пуповиной своей привязано, прежде всего, к родной земле. а весь остальной мир как бы служит дополнительной декорацией и вселенские страсти кружатся тоже вокруг той точки осмысления жизни, что начинается с порога отчего дома.
люди всегда гордились своей сопричастностью к тому или иному сообществу, из которого состоит народ и государство. объединенные общими стремлениями, образом жизни вызревали в гражданское единство, объединенное общими культурными, духовными и нравственными ценностями, кои порождали понятия долга, чести, стойкости и мужества в защите и отстаивании общего дома. патриотизм являлся естественным выражением любви к своему отечеству. и трудно даже представить, чтобы без этого чувства состоялся уважающий себя народ или значащее что-либо в этом мире государство.
Людство уже не одне тисячоліття хвилюють питання про те, кого можна назвати справжньою Людиною і як нею стати. Питання важкі, але пошуки на них стимулюють особистість до досконалості.
На мою думку, Людиною може називатися лише той, хто за будь-яких ситуацій прагне і вміє залишатися самим собою, йти своїм шляхом, бути вірним своєму вибору, не втрачати почуття гідності, робити добрі справи, не хизуючись цим.
Деякі люди люблять власні недоліки пояснювати недосконалістю світу. Але ж у кожного з нас завжди є вибір. Слід пам'ятати слова відомого американського письменника О. Генрі: «Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу».
Ця тема неодноразово порушувалася в літературі. Власне, художня література багато робить для того, щоб виховати із особистості справжню людину. Цікавим є вірш англійського письменника Р. Кіплінга «Якщо...». Автор поезії розглядає багато морально-етичних проблем і дає поради, як саме слід виховувати особистість. Р. Кіплінг пише:
Як зможеш все віддати без остатку,
Без жалю все поставити на стіл, —
Програвшися ж, почати бій спочатку,
В мовчанні гордім втрату цю знести.
А ще слід бути порядним і скромним незалежно від посади, яку ти обіймаєш, оптимістом, вперто йти до поставленої мети, не шкодуючи сил і часу.
Хай час біжить! Невтомний біг хвилини
Ущерть наповнить смислом ти зумій!
Тоді я зможу мовить: ти — Людина,
Твоя — Земля і все, що є на ній.
Так, жити за такими нормами дуже важко. Але головне — мати бажання чинити саме так. Тож вибір Залишається за кожним із нас.