До сьогодні Байрон залишається у Великій Британії культовою постаттю. І неабияку роль у цьому відіграв кінематограф.
Так, 1972 р. режисер Роберт Болт створив фільм «Леді Кароліна Лем». В основу цієї стрічки покладено реальні події. Якось на ярмарку дружина державного діяча Вільяма Лема Кароліна стає свідком двобою Байрона з професійним боксером. Познайомившись із молодим лордом, що виборов перемогу, жінка палко закохується в нього. Вільна поведінка аристократки збурює вище товариство. Однак ні гнів чоловіка, кар’єра якого опинилася під загрозою, ні прохання матері не змусили її повернутися в родину. Бурхливий роман виявився швидкоплинним. Через нерозділене кохання до великого поета Британії, що розбив чимало жіночих сердець, Кароліна чинить спробу публічного самогубства й божеволіє. 2003 р. режисер Джуліан Фаріно зняв спокійніший і відверто комерційний фільм «Байрон». У цій стрічці, що поєднала бойовик і мелодраму, багато любовних пристрастей та пригод, а майстерно виготовлені костюми відтворюють колорит початку ХІХ ст
Тільки так можна скоротити.
Після вигнання з раю у Адама і Єви почали народжуватися діти: сини і дочки . Першого сина вони назвали Каїном, а другого Авелем. Каїн обробляв землю, а Авель пас отари.
Одного разу вони приносили жертву Богу: Каїн – плоди землі, а Авель – від первородних своєї отари.
Авель був добрим і лагідним, він приносив жертву від чистого серця, з любов`ю і вірою в обітованого з молитвою про помилування і надією на милість Божу; і Бог прийняв жертву Авеля, – вважається, що дим від неї пішов до неба.
Каїн же за натурою був злим і жорстоким, він приносив жертву тільки з необхідності, за звичаєм, без любові і страху Божого. Господь не прийняв його жертви; це, як гадають, було видно з того, що дим від його жертви стелився по землі.
Після цього Каїн став заздрити своєму братові, покликав Авеля в поле і вбив його.Бог звернувся до Каїна, бажаючи, щоб він покаявся, і запитав його: "Де брат твій Авель?"
Каїн зухвало відповів: "Не знаю; хіба я сторож братові моєму?"
Тоді Бог сказав йому: "Що ти вчинив? Голос крові брата твого волає до Мене від землі. За це ти будеш проклятий і поневірятимешся по землі".
І Каїн, який мучився докорами совісті, з дружиною втік від своїх батьків в інший край.
Життя людини є дар Божий, тому людина не має права ні сама позбавлятися його, ні відбирати його в іншого. Позбавлення життя ближнього називається вбивством, а позбавлення самого себе життя називається самовбивством або самогубством і є найтяжчим гріхом.
Замість вбитого Авеля Бог дав Адаму і Єві третього сина – благочестивого Сифа, а згодом і ще багатьох інших дітей. Адам і Єва довго жили на землі. Адам прожив 930 років. Багато горя і страждань зазнали вони, щиро розкаялися у своєму гріху і твердо увірували в обіцяного Віра ця х, вони перебувають тепер у соборі святих праотців.
Содержание
Русская литература в оценках, суждениях, спорах: хрестоматия литературно-критических текстов
Есин Андрей Борисович
Русская поэзия середины XIX века (Н.А. Некрасов, Ф.И. Тютчев, А.А. Фет)
Русская поэзия середины XIX века (Н.А. Некрасов, Ф.И. Тютчев, А.А. Фет)
Русская литература всегда была богата поэтическими талантами. Вслед за гениями русской поэзии – Пушкиным и Лермонтовым – в литературу пришли такие поэты, как А. В. Кольцов, И.С. Никитин, А.К. Толстой, К.К. Случевский и многие другие. Наиболее крупными поэтами этого времени были Н.А. Некрасов, Ф.И. Тютчев и А.А. Фет. Им и посвящены собранные здесь критические статьи.
Автор статьи «Стихотворения Н. Некрасова» А.А. Григорьев – выдающийся поэт и литературный критик. Интересно то, что в литературно-эстетической полемике середины XIX в. он был противником Некрасова, утверждая идеи «чистого искусства». Тем более показательно, что критик оценил своего идейного и эстетического противника очень высоко, отметив его поэтический талант и в особенности народность творчества.
Аналогичную картину мы встречаем и в статье Н.А. Некрасова «Русские второстепенные поэты». Высокая оценка Некрасовым стихотворений Тютчева также дана вопреки «партийным» пристрастиям (Тютчев, как и Фет, был поэтом «чистого искусства»). В своей статье Некрасов отметил прежде всего умение Тютчева чутко воспринимать и с глубокой поэтической силой изображать явления природы.
Объяснение: